Функціональний аналіз контрольованої операції або FAR-аналіз – це один із основних інструментів трансфертного ціноутворення, який використовується для дослідження функцій, активів і ризиків сторін контрольованої операції. Назва FAR походить від англійських слів Functions (функції), Assets (активи), Risks (ризики).
Мета FAR-аналізу – визначити економічну роль кожної сторони операції та зрозуміти, який рівень прибутковості може вважатися обґрунтованим з урахуванням методу ТЦУ, сторони, що досліджується, і результатів порівняльного аналізу.
Це важливо, оскільки в трансфертному ціноутворенні оцінюються не лише юридичні умови договору, а й фактична поведінка сторін. Компанія може бути формально зазначена як продавець, дистриб’ютор, виробник або постачальник послуг, але для цілей ТЦУ вирішальне значення має те, які функції вона реально виконує, які активи використовує та які ризики бере на себе.
Роль FAR-аналізу в трансфертному ціноутворенні
FAR-аналіз допомагає встановити, чи відповідає розподіл доходів між сторонами контрольованої операції їхньому фактичному внеску в створення вартості. Якщо одна сторона виконує значні функції, використовує важливі активи та несе суттєві ризики, її очікуваний рівень прибутковості має бути вищим, ніж у сторони з обмеженим функціональним профілем.
Результати FAR-аналізу використовуються для:
- визначення економічного профілю сторін контрольованої операції;
- вибору сторони, що підлягає тестуванню;
- аналізу зіставності контрольованої та неконтрольованих операцій;
- вибору методу трансфертного ціноутворення;
- обґрунтування ринкового рівня ціни або рентабельності;
- підготовки документації з трансфертного ціноутворення.
Без коректного функціонального аналізу неможливо обґрунтовано та надійно визначити, яку саме сторону операції потрібно аналізувати, які компанії або операції можна вважати зіставними та який метод ТЦУ буде найбільш доречним.
Аналіз функцій
Аналіз функцій передбачає дослідження дій, які сторони фактично виконують у межах контрольованої операції. Йдеться про те, що впливає на створення вартості.
До функцій, які можуть аналізуватися в межах FAR-аналізу, належать:
- виробництво або переробка продукції;
- закупівля сировини, матеріалів або товарів;
- зберігання, логістика та транспортування;
- маркетинг, просування та продаж;
- управління клієнтськими відносинами;
- надання адміністративних, технічних або консультаційних послуг;
- фінансування діяльності;
- розробка, підтримка або використання нематеріальних активів;
- стратегічне управління бізнесом.
Під час аналізу функцій важливо відрізняти формальне закріплення обов’язків у договорі від фактичного виконання цих обов’язків. Якщо договір передбачає, що одна сторона відповідає за маркетинг, але фактично всі витрати, персонал і рішення щодо просування здійснює інша компанія, для цілей ТЦУ матиме значення саме фактична поведінка.
Аналіз активів
Аналіз активів спрямований на визначення ресурсів, які сторони використовують у контрольованій операції. Активи показують, яким чином компанія виконує свої функції та бере участь у створенні вартості.
У FAR-аналізі можуть враховуватися:
- матеріальні активи – виробниче обладнання, складські приміщення, транспорт, офіси, товарні запаси;
- нематеріальні активи – торговельні марки, патенти, програмне забезпечення, технології, ноу-хау, клієнтські бази;
- фінансові активи – кошти, кредити, гарантії, інші фінансові ресурси;
- кадрові та управлінські ресурси, які характеризують функціональні можливості сторони.
Особливу увагу приділяють нематеріальним активам, оскільки вони часто мають значний вплив на прибутковість операцій. Для цілей ТЦУ важливо визначити, яка сторона не лише володіє таким активом формально, а й контролює його створення, розвиток, підтримку, захист і використання.
Аналіз ризиків
Аналіз ризиків дає змогу визначити, які комерційні, фінансові та операційні ризики пов’язані з контрольованою операцією та яка сторона фактично їх несе. Для ТЦУ має значення не лише те, хто формально приймає ризик за договором, а й те, хто фактично контролює такий ризик і має фінансову спроможність його нести.
Економічний профіль сторін
На підставі аналізу функцій, активів і ризиків формується економічний профіль кожної сторони контрольованої операції. Такий профіль показує, яку роль сторона виконує в операції та який рівень прибутковості може вважатися для неї обґрунтованим.
Наприклад, компанія з обмеженими функціями дистриб’ютора, яка не володіє значними нематеріальними активами та не бере на себе суттєвих ризиків, зазвичай очікує стабільну, але обмежену рентабельність. Натомість компанія, яка контролює бренд, визначає комерційну стратегію, фінансує діяльність і несе основні ризики, може претендувати на більшу частину прибутку.
Економічний профіль сторін має бути узгоджений із вибором методу ТЦУ, показниками рентабельності та результатами порівняльного аналізу.
Зв’язок FAR-аналізу з вибором методу ТЦУ
FAR-аналіз безпосередньо впливає на вибір методу трансфертного ціноутворення. Метод має відповідати характеру операції та ролі сторін у ній.
Якщо є надійні дані про зіставні операції з аналогічними товарами або послугами, може застосовуватися метод порівняльної неконтрольованої ціни.
Якщо аналізується діяльність дистриб’ютора, може бути доречним метод ціни перепродажу або метод чистого прибутку. Для виробничих або сервісних функцій на практиці часто розглядають метод «витрати плюс» або метод чистого прибутку, залежно від характеру операції, рівня зіставності та доступності інформації. У складних операціях, де сторони спільно створюють унікальну цінність, може розглядатися метод розподілення прибутку.
Тому FAR-аналіз є основою для подальшого економічного аналізу. Він пояснює, чому для конкретної операції обрано певний метод, певну сторону для тестування та певний фінансовий показник.
