Опубліковано: 22.07.2026
Оновлено: 23.07.2026
Методи трансфертного ціноутворення потрібні для підтвердження відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Вибір методу ТЦУ залежить від економічної суті операції, функцій сторін, розподілу ризиків та доступних даних для зіставлення.
Які методи трансфертного ціноутворення передбачені ПКУ
ПКУ передбачає п’ять методів визначення відповідності принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій.
Нижче наведено порівняння методів за їх практичним призначенням.
| Метод | Коли застосовується | Що порівнюється | Основний ризик |
|---|---|---|---|
| Метод порівняльної неконтрольованої ціни (CUP) | Коли є зіставні неконтрольовані операції або надійні ринкові котирування | Ціна КО з цінами у зіставних операціях | Недостатня зіставність товару, умов поставки, обсягів, валюти або строків оплати |
| Метод ціни перепродажу (RPM method) | Коли платник купує товар у «ризикового» контрагента, в т. ч. пов’язаної особи, та продає його незалежному покупцю – зокрема, без істотної переробки | Валова рентабельність перепродажу | Неправильна оцінка функцій реселлера, маркетингових витрат або внеску в продаж |
| Метод «витрати плюс» (Cost Plus Method) | Більшою мірою, коли аналізуються виробничі, сервісні або внутрішньогрупові послуги, в яких контрольованою операцією є продаж «ризиковому» нерезиденту | Націнка на витрати у КО та зіставних операціях | Помилки у визначенні бази витрат та складу функцій сторін |
| Метод чистого прибутку (TNMM method) | Коли пряме порівняння ціни або валової маржі неможливе, але є можливість визначити прибутковість контрольованих операцій та отримати дані про рентабельність зіставних компаній | Чистий показник рентабельності: продажів, витрат, активів або іншої бази | Неправильний вибір показника рентабельності чи некоректна сегментація фінансових даних, невідповідний підбір зіставних компаній за функціональним профілем |
| Метод розподілення прибутку (PSM method) | Коли сторони операції роблять взаємопов’язані або унікальні внески, які складно оцінити окремо | Загальний прибуток від операції та його розподіл між сторонами | Складність обґрунтування внеску кожної сторони та логіки розподілення прибутку |
Метод порівняльної неконтрольованої ціни (CUP)
Застосовується, коли для контрольованої операції є зіставна ринкова ціна: котирування, внутрішні операції з незалежними сторонами або зовнішні дані щодо аналогічних угод. Метод найкраще підходить для сировини, стандартизованих товарів і операцій, де умови постачання можна коректно зіставити. Основний ризик – відмінності в умовах операцій (зокрема, номенклатурі поставки та датах продажу), які впливають на ціну.
Метод ціни перепродажу (RPM method)
Застосовується, коли товар купують, зокрема, у пов’язаної особи та продають незалежному покупцю без істотної переробки. Аналізують валову рентабельність платника податку на прибуток, що здійснює продаж, або особи нерезидента, яка здійснює покупку. Метод підходить для дистриб’юторських моделей, але потребує чіткого розуміння функцій реселлера та витрат, які впливають на маржу.
Метод «витрати плюс» (Cost Plus Method)
Застосовується, коли сторона виробляє продукцію, виконує роботи або надає послуги для пов’язаної особи. Ринковість перевіряють через націнку до витрат. Основний ризик – неправильно визначити витратну базу або змішати витрати за різними операціями.
Метод чистого прибутку (TNMM method)
Застосовується, коли ринковість доцільно перевіряти через показник рентабельності досліджуваної сторони. Метод часто використовують, якщо пряме порівняння ціни або валової маржі ненадійне. Основний ризик – неправильний вибір зіставних компаній або фінансового показника.
Метод розподілення прибутку (PSM method)
Застосовується для складних операцій, де сторони спільно створюють прибуток і їхній внесок важко оцінити окремо. Метод доречний для інтегрованих бізнес-моделей, унікальних активів або тісно пов’язаних операцій. Основний ризик – обґрунтувати, чому обрана модель розподілення справедливо відображає внесок кожної сторони.
Як методи ТЦУ пов’язані з принципом «витягнутої руки»
Принцип «витягнутої руки» в ТЦУ вимагає, щоб умови контрольованої операції відповідали умовам, які могли б погодити незалежні сторони у зіставних обставинах. Методи трансфертного ціноутворення використовують для перевірки цієї відповідності.
Кожен метод оцінює операцію через окремий показник: ціну, валову маржу, націнку до витрат, чисту рентабельність або розподілення прибутку. Вибір методу залежить від того, який показник найточніше відображає економічну суть операції та може бути підтверджений ринковою інформацією.
Як метод ТЦУ впливає на документацію та податкові ризики
Обраний метод визначає, які дані потрібно зібрати для документації з трансфертного ціноутворення, який показник аналізувати та як обґрунтовувати ринковість контрольованої операції. Якщо метод не відповідає суті операції, вразливим стає весь розрахунок. Помилка у виборі методу може призвести до донарахувань, штрафів і спору з податковим органом.
Як обрати метод ТЦУ
Найперше слід врахувати номенклатуру об’єкта поставки та вид контрольованої операції (експорт чи імпорт, придбання товару чи надання послуг тощо). Від цього залежить правильність застосування бази для дослідження та її порівняння з ринковими умовами. Також метод обирають за результатами функціонального аналізу контрольованої операції. Враховують роль сторін, розподіл ризиків, використані активи та ринкову інформацію, яку можна коректно зіставити з умовами операції.
Якщо є надійні ринкові ціни або котирування, може застосовуватися метод порівняльної неконтрольованої ціни. Якщо таких даних недостатньо, аналізують маржу, витратну базу, рентабельність або розподілення прибутку.
Перед підготовкою звітності варто перевірити угоди, методи та зіставні дані через аудит контрольованих операцій.
Типові помилки при виборі методів ТЦУ
Під час вибору методу ТЦУ найчастіше виникають такі помилки:
- Метод обирають без функціонального аналізу операції. Без оцінки функцій, ризиків та активів сторін складно визначити, який показник справді відображає суть операції.
- Застосовують метод CUP без достатньої зіставності. Простого збігу товару або послуги недостатньо. Потрібно враховувати умови постачання, обсяги, строки, валюту, ринок та інші фактори, які можуть впливати на ціну.
- Порівнюють компанії з різними бізнес-моделями. Наприклад, виробника повного циклу зіставляють із контрактним виробником або дистриб’ютором з обмеженими ризиками – з глобальною компанією.
- Неправильно визначають досліджувану сторону. Для аналізу зазвичай обирають сторону з простішим функціональним профілем. Якщо обрати складнішу сторону, підібрати коректні зіставні дані буде важче.
- Використовують фінансові показники без сегментації. Якщо компанія має кілька напрямів діяльності, загальна рентабельність може не відображати результат саме контрольованої операції.
- Не пояснюють, чому застосовано обраний метод. У документації важливо показати логіку вибору методу, а не просто подати готовий розрахунок.
Практичні рекомендації експерта
- Почніть з аналізу операції. Метод потрібно обирати після оцінки функцій сторін, ризиків, активів та фактичної моделі взаємодії між компаніями.
- Перевірте доступність зіставних даних. Метод має бути підкріплений даними, які можна коректно зіставити з умовами контрольованої операції, інакше обґрунтування методу буде непереконливим.
- Не змішуйте різні напрями бізнесу в одному розрахунку. Якщо компанія має кілька видів діяльності, для ТЦУ важливо виділити фінансові показники саме за контрольованою операцією.
- Поясніть логіку вибору методу. У документації має бути зрозуміло, чому обраний метод відповідає суті операції та доступним даним.
Базові поняття, правила та логіку ТЦУ детальніше пояснює окремий матеріал про те, що таке трансфертне ціноутворення.
Потрібно обрати метод ТЦУ для конкретної контрольованої операції? Наші фахівці проаналізують її умови, перевірять зіставні дані та підготують обґрунтування для документації.
Посада: Керівник Департаменту аудиту та міжнародного оподаткування Групи Компаній “Парето”
Досвід роботи: понад 20 років
