Аналіз зіставності є етапом підготовки документації з трансфертного ціноутворення, на якому оцінюється, наскільки умови контрольованих операцій відповідають умовам зіставних неконтрольованих операцій, здійснених між незалежними сторонами в порівнянних економічних умовах. Метою цього етапу є створення коректної бази для порівняння та подальшої оцінки відповідності принципу «витягнутої руки».
Аналіз зіставності ґрунтується на результатах функціонального аналізу і враховує економічні та комерційні характеристики операцій, що порівнюються.
Критерії зіставності
Під час аналізу зіставності, як правило, оцінюються такі фактори:
- характеристики товарів, робіт або послуг, що є предметом операцій;
- функції, які виконують сторони операцій, використані активи та прийняті ризики;
- договірні умови операцій;
- економічні умови здійснення операцій, зокрема ринки, на яких діють сторони;
- ділові стратегії сторін, якщо вони впливають на ціноутворення.
Зіставність вважається достатньою, якщо відмінності між операціями не істотно впливають на фінансові показники, що аналізуються, або якщо такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригувань.
Вибір зіставних операцій
Для цілей аналізу можуть використовуватися:
- внутрішні зіставні операції – операції платника податків з незалежними контрагентами;
- зовнішні зіставні операції – операції між незалежними компаніями, інформація про які отримується з відкритих або спеціалізованих джерел.
Вибір між внутрішніми та зовнішніми зіставними операціями залежить від доступності інформації та ступеня їх відповідності умовам контрольованих операцій.
Результати аналізу зіставності використовуються для формування ринкового діапазону цін або показників рентабельності, оцінки відповідності умов контрольованих операцій ринковим. Таким чином, аналіз зіставності забезпечує перехід від опису фактичних умов діяльності сторін до кількісної оцінки ринкового характеру контрольованих операцій.
