Метод ціни перепродажу (Resale Price Method, RPM) застосовується для оцінки відповідності принципу «витягнутої руки» у випадках, коли товар або продукція перепродаються пов’язаною особою незалежному покупцеві без виробничої або технологічної обробки. Метод ґрунтується на аналізі маржі дистриб’ютора/посередника, а не на прямому порівнянні ціни закупівлі.
Суть методу полягає у визначенні ринкової валової маржі, яку за аналогічних умов отримує незалежний дистриб’ютор, та коригуванні ціни контрольованої операції таким чином, щоб вона відповідала цьому рівню.
Принцип застосування методу RPM
Метод ціни перепродажу застосовується шляхом:
- визначення ціни, за якою товар перепродається незалежному покупцеві;
- встановлення ринкового рівня валової маржі посередника на основі зіставних неконтрольованих операцій;
- коригування маржі з урахуванням відмінностей у функціях, ризиках та умовах діяльності;
- розрахунку ринкової закупівельної ціни для контрольованої операції.
Таким чином, вихідною точкою аналізу є ціна перепродажу, а ринковість первісної ціни постачання оцінюється через рівень маржі посередника.
Сфера застосування методу
Метод RPM найчастіше використовується для:
- дистриб’юторських моделей бізнесу;
- торговельних компаній, що здійснюють перепродаж товарів;
- операцій із готовою продукцією без істотної обробки або модифікації.
Метод є найбільш ефективним у ситуаціях, коли дистриб’ютор/посередник виконує стандартні функції збуту та не використовує власні бренди, технології або інші нематеріальні активи, які формують додану вартість.
Переваги та обмеження методу
Перевагою методу RPM є його придатність для аналізу операцій із посередниками та відносна простота застосування за наявності достовірних даних про ринкову маржу.
Водночас обмеженням методу є його чутливість до відмінностей у функціональному профілі сторін. Значні відмінності у маркетингових функціях, рівні ризиків або використанні нематеріальних активів можуть ускладнювати застосування цього підходу.
Роль методу RPM у системі ТЦУ
Метод ціни перепродажу дозволяє оцінити ринковість контрольованих операцій через призму економічної ролі посередника. Він забезпечує зв’язок між функціональним профілем дистриб’ютора та рівнем прибутковості, який вважається ринковим за подібних умов.
