Опубліковано: 10.08.2020

Оновлено: 02.10.2020

У липні цього року Державна податкова служба дала коментарі на певні питання, що стосуються трансфертного ціноутворення. Загалом ці консультації мали відношення до нових змін у податкове законодавство. 

Пропонуємо вам розглянути та проаналізувати в цій статті деякі такі коментарі. 

Операції, що пов’язані з продажем товарів (або послуг), які відповідають вимогам статті 140.5.5 Податкового кодексу України 

Відповідно до нової редакції Кодексу наразі платник податків зобов’язаний додати до фінансового результату суму в розмірі 30% від вартості товарів (або послуг). Головною умовою є те, що ці товари мають бути реалізовані з користю для нерезидента або резидента, який відноситься до “низькоподаткових”. 

Ці показники рахуються під час підсумків звітного періоду. Проте до результату можна не додавати 30% у випадку, коли операції відповідають принципу “витягнутої руки”. 

Коли операція пайового інвестиційного фонду визначається контрольованою? 

PIF38920

Дані операції, якими керує організація з управління активами, за участю нерезидента вважаються контрольованими, коли досягнуто критерію вартості. 

Як ми знаємо, вказана організація зобов’язана надавати додаткові декларації, що стосуються доходу за діяльність пайового інвестиційного фонду. Крім того, компанія повинна надавати звіти, що характеризують усі контрольовані процедури за кожен окремий фонд, що має контролюючі активи.

Що робити, якщо компанія була реорганізована? 

У випадку, коли під час звітного періоду платник податків здійснив реорганізацію за допомогою процесу приєднання, нова компанія зобов’язана надати до 1 жовтня відповідний звіт, що містить інформацію про всі контрольовані процедури, враховуючи дані про реорганізацію. 

Крім того, нове підприємство має право встановити та провести зміни щодо цін у контрольованих процедурах. 

Питання, що стосуються контролю трансфертного ціноутворення процедур, що пов’язані з нерезидентами певних організаційно-правових форм

images

У першу чергу, необхідно зазначити, що Податковий кодекс України не встановлює обліку, в якому Державна податкова служба повинна вести реєстр усіх організаційно-правових форм, що стосуються нерезидента. 

Крім того, коли нерезидент (якщо його організаційно-правова форма є однією з тих, що вказані у спеціальному Переліку) під час звітного періоду сплатив необхідний податок на дохід, то ці господарські процедури не будуть контрольованими. Сплата податку має бути спеціально оформлена та підтверджена відповідним документом, форма якого встановлена законодавством. 

Ще необхідно добавити, що всі процедури з контрагентами – резидентами таких країн як Німеччина та Польща, які підпадають під організаційно-правову форму, яка не міститься у спеціальному Переліку ОПФ, не вважаються контрольованими. Зазначені процедури можуть бути контрольованими у разі, коли контрагент має зв’язок з платником податку або коли вся процедура відбулася через комісіонера-нерезидента. 

Було цікаво? Читайте, які пояснення надала Державна податкова служба щодо питання про розрахунок податку на прибуток постійного представництва

Замовте безкоштовний аналіз
Вашої Документації по ТЦУ