Опубліковано: 14.05.2026
Оновлено: 14.05.2026
Звітність про контрольовані операції: що важливо знати у 2026 році
ТЦУ в 2026 році залишається одним із найбільш контрольованих напрямів з боку Державної податкової служби. Попри воєнний стан вимоги до звітності не скасовані – вони лише частково адаптовані до реалій.
Порядок подання звіту про КО
Підготовка Звіту про контрольовані операції потрібна платникам податку на прибуток, які у звітному році здійснювали КО, тобто відповідають обом вартісним критеріям: річний дохід перевищує 150 млн грн, а обсяг операцій з кожним відповідним контрагентом перевищує 10 млн грн. Підстава – пп. 39.2.1.7 та 39.4.2 ПКУ.
Граничний термін – 1 жовтня року, наступного за звітним. Якщо ця дата припадає на вихідний або святковий день, граничним є операційний банківський день, що настає після вихідного або святкового дня.
Платники податків, які є учасниками міжнародної групи компаній (МГК) та у звітному році здійснювали контрольовані операції, додатково подають повідомлення про участь у МГК – у той самий термін.
Терміни для подання документації з ТЦУ
Строки подання документації з ТЦУ визначені Податковим кодексом України та залежать від виду документації:
- Локальний файл – 30 календарних днів з дня отримання запиту від ДПС (пп. 39.4.4 ПКУ).
- Майстер-файл – 90 календарних днів з дня отримання запиту. ДПС надсилає його не раніше 12 і не пізніше 36 місяців після закінчення відповідного фінансового року.
Змінилися вимоги до форми та змісту Звіту про контрольовані операції. З 06.02.2024 діє оновлена форма звіту (наказ Мінфіну №673), обов’язкова для звітності починаючи з 2023 року. З 2025 року, окрім того, розширено вимоги до документації в частині обґрунтування пов’язаності та ділової мети операцій.
Важливо: подання звіту за застарілою формою технічно неможливе – оскільки електронна система подання податкової звітності містить оновлені форми звітності.
Ключові зміни у правилах ТЦУ, актуальні для звітності у 2026 році
З 1 січня 2025 року набули чинності зміни до ПКУ (ЗУ № 3813-IX), які безпосередньо впливають на нові правила ТЦУ щодо звітності:
- Розширено критерії пов’язаності осіб – тепер враховується не лише юридичний, а й економічний зв’язок. Зокрема, особи можуть визнаватися пов’язаними, якщо операції резидента з одним нерезидентом становлять 75% і більше загального обсягу його зовнішньоекономічної діяльності (експорт або імпорт відповідно) та одночасно 50% і більше суми доходів або вартості придбання за відповідний рік.
- Змінено підходи до формування переліку держав (територій) для визначення контрольованих операцій – тепер ураховується додатково підтверджена належність держави або території до переліку офшорних зон, її присутність у «чорних списках» FATF та якість податкового обміну інформацією.
- Уточнено умови визнання операцій неконтрольованими для нерезидентів, що не сплачують податок на прибуток.
Детальніше про всі зміни – у статті «Трансфертне ціноутворення 2025: ключові зміни та нововведення».
Особливості здійснення грошових зобов’язань у період воєнного стану
Воєнний стан не скасував податкові обов’язки, але змінив правила відповідальності за їх несвоєчасне виконання. Якщо платник не міг виконати їх вчасно через обставини війни та має відповідні підтверджувальні документи, штрафи не застосовуються.
Термін виконання податкових зобов’язань під час воєнного стану
Податкові зобов’язання в умовах воєнного стану виконуються за спеціальними правилами, визначеними пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Ключове: якщо платник не мав можливості своєчасно виконати податковий обов’язок, він звільняється від відповідальності – за умови виконання зобов’язань протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Якщо платник не мав можливості своєчасно виконати податковий обов’язок, але згодом така можливість відновилася, зобов’язання потрібно виконати протягом 60 днів з першого дня місяця, що настає після місяця відновлення такої можливості.
Як змінилася відповідальність за невиконання податкових зобов’язань
Відповідальність залежить від того, чи мав платник можливість виконати зобов’язання. Порядок підтвердження «відсутності можливості» затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 №225.
Якщо можливість була, штрафи застосовуються в повному обсязі. Якщо підприємство перебувало в зоні бойових дій і це підтверджено документально, відповідальність не настає.
Перелік територій, де ведуться або велися бойові дії, затверджується Міністерством розвитку громад та територій України та періодично оновлюється. Актуальну версію потрібно перевіряти в редакції, чинній для відповідного періоду, за який платник має підтвердити неможливість виконання податкового обов’язку.
Правила щодо строків давності для контролю за ТЦУ
Для трансфертного ціноутворення діє спеціальний строк, довший за загальний податковий період контролю. За п. 102.1 ПКУ ДПС може провести перевірку та визначити грошові зобов’язання протягом 2555 днів, якщо йдеться про питання, пов’язані зі статтею 39 ПКУ.
Тобто строки давності для ТЦУ охоплюють не три роки, як у багатьох податкових питаннях, а фактично сім років. Саме тому платнику важливо зберігати не лише звітність, а й первинні документи, розрахунки, обґрунтування методу, джерела інформації та файли, які підтверджують ринковість умов контрольованих операцій.
Зупинка строку давності під час воєнного стану
Під час воєнного стану перебіг окремих строків, визначених податковим законодавством, зупинявся. До 1 серпня 2023 року діяла ширша зупинка строків за пп. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Після змін, внесених Законом №3219-IX, підхід став вужчим і прив’язаний до конкретних обмежень щодо проведення перевірок, а саму зупинку строків позовної давності – знято з вказаної дати 01.08.2023 р.
Якщо документальна перевірка не могла проводитися через встановлений мораторій або іншу законодавчу заборону, строк давності не спливав у цей період. Відповідно, дата завершення періоду контролю може фактично зміщуватися – продовжуватися на період, протягом якого була зупинка термінів позовної давності.
Зміни щодо строків давності подачі документації
Воєнний стан не скасовує обов’язок подавати документацію з ТЦУ, але може впливати на період, протягом якого ДПС має право перевірити контрольовані операції та донарахувати податкові зобов’язання.
Для ТЦУ базовим залишається строк 2555 днів. Але якщо перебіг строків зупинявся через воєнні обмеження або мораторій на перевірки, фактичний період контролю подовжується. Тому операції за попередні роки можуть залишатися в зоні уваги ДПС довше, ніж очікує платник.
Особливості проведення перевірок, що стосуються питань ТЦУ
Питання трансфертного ціноутворення щодо відповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» не перевіряються в межах звичайної документальної планової перевірки. Для цього діє окрема процедура, що має враховувати вимоги ст. 39 ПКУ. Підставою може бути поданий звіт, виявлені ризики у контрольованих операціях, неподання або неповне подання документації, а також інформація, отримана ДПС у межах податкового моніторингу.
Після початку повномасштабної війни частина перевірок була зупинена. ДПС окремо роз’яснювала, що перевірки з питань ТЦУ під час дії воєнного стану не розпочиналися, а вже розпочаті – зупинялися, якщо не підпадали під винятки.
Зараз податкові перевірки в Україні проводяться з урахуванням воєнних обмежень та вимоги щодо безпечних умов. Стосовно ТЦУ це означає, що ймовірність перевірки не зникає, а її проведення може зміщуватися в часі. Якщо строки контролю були зупинені, ДПС зберігає право повернутися до відповідних періодів після відновлення можливості проведення перевірки.
Окрема зона ризику – операції, за якими платник подав звітність, але не має достатнього обґрунтування ринковості. У межах перевірки ДПС аналізує не тільки цифри у звіті, а й метод ТЦУ, функціональний аналіз, джерела інформації, зіставність операцій, ділову мету та економічну логіку взаємодії з нерезидентом.
Також варто враховувати діджиталізацію процесів податкового контролю за ТЦУ. ДПС дедалі активніше впроваджує аналітичні ІТ-рішення та ризико-орієнтовані алгоритми для виявлення операцій, що потребують додаткової уваги.
Єдиний податок у розмірі 2% та критерії контрольованих операцій
Спеціальний режим, за яким бізнес міг сплачувати єдиний податок 2%, був тимчасовим механізмом. Він діяв до 1 серпня 2023 року. Після цієї дати платники автоматично повернулися на систему оподаткування, яку застосовували до переходу на спецрежим, або обрали інший доступний режим за правилами ПКУ.
Для ТЦУ важливо інше: перехід на ставку 2% не «обнуляв» аналіз операцій з нерезидентами. Якщо компанія протягом року мала операції, які можуть підпадати під правила ст. 39 ПКУ, потрібно оцінювати весь звітний рік, а не лише період перебування на загальній системі.
Зміни в оподаткуванні: перехід на єдиний податок
Під час дії спецрежиму платники податку на прибуток могли перейти на третю групу єдиного податку зі ставкою 2%. На цей період вони не були платниками податку на прибуток, але після завершення режиму повернулися до попередньої системи.
Для контрольованих операцій це створило проміжну ситуацію: протягом одного звітного року платник міг частину часу перебувати на загальній системі оподаткування, а частину – на спецрежимі 2%. ДПС у своїх роз’ясненнях зазначала, що для визначення вартісних критеріїв враховується річний дохід від будь-якої діяльності за весь звітний рік, зокрема дохід за період застосування ставки 2%.
Обсяг доходу і критерії контрольованих операцій у ТЦУ
Загальні критерії контрольованих операцій застосовуються згідно зі ст. 39 ПКУ з урахуванням показників за відповідний звітний рік.
Для контрольованих операцій у 2026 році це означає стандартну логіку аналізу: платник оцінює дохід за даними бухгалтерського обліку за весь рік, перевіряє операції з нерезидентами за критеріями ст. 39 ПКУ та визначає, чи виникає обов’язок подати звітність з ТЦУ. Спецрежим 2% не впливає на аналіз поточного звітного року, але може мати значення для попередніх періодів, які ще залишаються в межах податкового контролю.
Часті питання
Чи змінилися терміни подачі звітності про ТЦУ під час воєнного стану?
Строк подання Звіту про контрольовані операції не змінився: звіт подається до 1 жовтня року, що настає за звітним. Воєнний стан впливає не на сам строк подання, а на відповідальність. Вона не настає, якщо платник документально підтвердить, що не міг виконати податковий обов’язок вчасно через обставини воєнного стану.
Що робити, якщо неможливо було виконати податкові зобов’язання через воєнний стан?
Потрібно зібрати документи, які підтверджують неможливість виконання обов’язку, та діяти за Порядком, затвердженим наказом Мінфіну №225. Це можуть бути документи про розташування підприємства або провадження діяльності на території бойових дій, втрату доступу до майна, документів, рахунків, електронних сервісів або інші підтвердження впливу воєнних обставин.
Як змінилася система оподаткування для платників податків, що обрали єдиний податок 2%?
Спецрежим 2% уже не діє. Після його скасування платники повернулися на систему оподаткування, яку застосовували раніше, або перейшли на інший доступний режим за загальними правилами ПКУ. Для ТЦУ важливо, що дохід за період перебування на ставці 2% міг враховуватися під час визначення вартісних критеріїв контрольованих операцій за відповідний рік.
Що включає в себе автоматизація процесів ТЦУ та які є переваги?
Автоматизація ТЦУ допомагає системно збирати дані про операції з нерезидентами, контролювати вартісні критерії, готувати аналітичні дані, зберігати джерела інформації та формувати робочі файли для звітності й документації. Це зменшує кількість помилок за ручної обробки даних, сприяє діджиталізації процесів ТЦУ і пришвидшує підготовку відповіді на запит ДПС.
Посада: Асоційований консультант (ACP) Департаменту аудиту та міжнародного оподаткування Групи Компаній “Парето”
Досвід роботи: понад 20 років
