Трансфертне ціноутворення 2025: ключові зміни та нововведення в Податковому кодексі України

Опубліковано: 27.01.2025

Оновлено: 27.01.2025

Державна податкова служба України проінформувала про зміни в законодавстві, що стосуються трансфертного ціноутворення. З 1 січня 2025 року набули чинності оновлення до Податкового кодексу України, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Розширення критеріїв пов’язаності осіб

З 1 січня 2025 року розширено критерії визнання осіб пов’язаними внаслідок економічного зв’язку.

Нагадаємо, що пов’язані особи – це юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням критеріїв, визначених в п. п. 14.1.159 ПКУ.

Зокрема, підпункт «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України доповнено новими положеннями:

Якщо доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови, що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, такі особи визнаються пов’язаними.
Якщо вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків від загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом, такі особи також визнаються пов’язаними.

Крім того, збільшено з 20% до 25% нижню межу частки володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу для визначення пов’язаності (незалежно від результатів множення).

Таким чином, пов’язаність осіб встановлюється згідно з наведеними критеріями у п.п. 14.1.159 ПКУ. Тепер ці критерії умовно можливо поділити на групи пов’язаності: економічна, юридична, родинні зв’язки.

Також з 1 січня 2025 року згідно з абзацом сьомим підпункту 1 пункту 2 розділу І Закону № 3813 до абзацу шістнадцятого підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 будуть внесені зміни щодо можливості для органів контролю доводити пов’язаність осіб не тільки у судовому порядку, але й за результатами перевірки.

Змінено підходи для формування переліку держав (територій)

Для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, зокрема, будуть враховуватись такі критерії:

віднесення держав (територій) до переліку офшорних зон, затвердженого КМУ;
віднесення до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, залучених до сфери боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
не забезпечення компетентними органами держав (територій), за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) своєчасного та повного обміну податковою та фінансовою інформацією (зокрема, інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника).

Визнання операцій неконтрольованими

Операції з нерезидентами за організаційно-правовими формами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), будуть визнаватись неконтрольованими за наявності хоча б однієї з нижченаведених умов:

Нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Зміни в оподаткуванні для резидентів Дія Сіті

З 1 січня 2025 року набули чинності важливі зміни щодо оподаткування резидентів Дія Сіті. Відповідно до Закону України від 4 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», передбачено такі нововведення:

А) ПДФО. Військовий збір та ЄСВ

Уточнено положення ПКУ щодо застосування резидентами Дія Сіті відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті;
Уточнено положення ПКУ щодо порядку сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав відповідним вимогам профільного законодавства;
Визначено порядок сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті, який був зареєстрований як стартап;
Уточнено порядок сплати військового збору окремими платниками збору;
Звільнено самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації, від нарахування, сплати та подання звітності з військового збору на весь період їх військової служби.

Б) Зміни стосовно оподаткування податком на прибуток підприємств

Пільга з оподаткування податком на прибуток пенсійних внесків та страхових платежів резидентів Дія Сіті.

звільнення від оподаткування податком на прибуток резидентів Дія Сіті, що є платниками податку на прибуток на особливих умовах, пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів за договорами добровільного медичного страхування, здійснених резидентами Дія Сіті на користь своїх працівників та гіг-спеціалістів.
не вважаються об’єктом оподаткування здійснені для потреб забезпечення оборони держави операції з: перерахування коштів; безоплатної передачі товарів, виконаних робіт, наданих послуг; надання гуманітарної допомоги.

Увага! Ці нововведення покликані спростити процедури оподаткування для цифрової економіки та створити додаткові стимули для розвитку резидентів Дія Сіті.

Зміни в оподаткуванні платників податку на прибуток, які здійснюють діяльність з торгівлі валютою у готівковій формі, з 1 січня 2025 року

З 01.01.25 авансові внески з податку на прибуток підприємств сплачуються у фіксованій сумі, вираженій у євро (замість мінімальних заробітних плат), за кожний пункт обміну іноземної валюти. Сума розраховується за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому здійснюється сплата авансу.

Механізм сплати авансового внеску за кожний пункт обміну іноземної валюти для платників податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, залишився без змін.

Зміни штрафів в трансфертному ціноутворенні з 1 січня 2025 року

1. Неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

штраф 100 розмірів (а було 50) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

2. Несвоєчасне подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 50 розмірів (було 100) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3. Несвоєчасне декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разу подання уточнюючого звіту

штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром;
або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції.