Методика підготовки ТЦУ-Документації у 2025 році за новими тенденціями податкових перевірок

Опубліковано: 31.10.2025

Оновлено: 02.11.2025

Як зміниться підхід до перевірок контрольованих операцій у 2025 році? Чому «мораторій» не зупинив податкову інспекцію, а навпаки активізував запити? Як бізнесу підготуватись до нового формату контролю, впровадження SAF-T та посиленої уваги до принципу «витягнутої руки»?

Саме ці питання обговорили експерти консалтингової групи «Парето» під час вебінару, який відбувся 23 жовтня 2025 року. Подія зібрала бухгалтерів, аудиторів, фінансових директорів і власників компаній, що готують звітність з трансфертного ціноутворення. Спікери поділились методикою формування ТЦУ-Документації, реальними кейсами перевірок та практичними порадами, як захистити позицію компанії перед податковою.

Про що говорили на вебінарі

Експерти «Парето» зосередилися на ключових нововведеннях у сфері трансфертного ціноутворення. На вебінарі розглянули такі теми:

• Зміни у складі контрольованих операцій з 2025 року;
• «Мораторій» на податкові перевірки, що не відбувся;
• Розширення можливостей фіскального контролю завдяки файлу SAF-T;
• Структура ТЦУ-Документацій різних рівнів і вимоги до «мастер-файлу»;
• Склад та логіка формування локальної документації;
• Джерела даних для підтвердження операцій за принципом «витягнутої руки»;
• Види запитів від Державної податкової служби;
• Приклади відповідей на податкові запити.

Бажаєте побачити повну версію вебінару? Тоді дивіться це відео:

Зміни у складі контрольованих операцій з 2025 року

Починаючи з 2025 року, критерії для визнання операцій контрольованими істотно розширено. Головна новація – поява поняття економічної пов’язаності, яке дає податковій підстави перевіряти навіть ті відносини, де формально відсутній корпоративний контроль.

Якщо раніше для визнання операцій контрольованими достатньо було частки участі у статутному капіталі (25% і більше) або спільного управління, то тепер критичними є обсяги залежності між сторонами. Операція вважається контрольованою, якщо:

• понад 75% доходу нерезидента формується шляхом продажів українському контрагенту,
• і при цьому не менше 50% собівартості або реалізації резидента припадає на цього самого нерезидента.

Інакше кажучи, навіть за відсутності корпоративного зв’язку сторони можуть визнаватися економічно пов’язаними, якщо між ними існує стійка комерційна залежність.

Для бізнесу це означає, що під контроль потрапляють не лише класичні «внутрішньогрупові» операції, а й тривалі комерційні відносини з ключовими постачальниками чи покупцями-нерезидентами. Податкова вже заявила про намір активно застосовувати цей критерій, насамперед до компаній, які експортують або імпортують значну частину продукції через одного партнера.

Такі зміни вимагають від підприємств переглянути структуру своїх зовнішньоекономічних контрактів і підготувати аналітику для підтвердження ринковості цін навіть у тих випадках, де раніше контроль не застосовувався. Фактично, 2025 рік стає точкою переходу від формального підходу до реального аналізу економічних зв’язків.

«Мораторій» на податкові перевірки, що не відбувся

Попри гучні заяви про мораторій, податкові перевірки у 2025 році не лише не припинилися – їхня кількість фактично зросла. Указ Президента, який набрав чинності в липні, вводив у дію рішення РНБО щодо «запровадження заходів у сфері податкового контролю», але не містив прямої заборони на перевірки.

У самому рішенні РНБО йшлося лише про рекомендацію Кабінету Міністрів та ДПС «удосконалити механізми контролю» і обмежити перевірки лише для авторизованих економічних операторів та суб’єктів із незначним рівнем ризику. Для решти підприємств перевірки не обмежувалися. Навіть більше, з серпня податкова служба почала масово надсилати запити щодо надання ТЦУ-Документації та пояснень про «не здійснення донарахувань у розмірі 30%».

ДПС фактично сприйняла цей Указ і рішення РНБО як сигнал до підвищення ефективності, а не до скорочення перевірок. Посилення моніторингу, запити ще до початку перевірок і збільшення кількості аудитів стали очевидною тенденцією другої половини 2025 року.

Отже, замість «мораторію» бізнес отримав нову реальність – більш активну, гнучку і технологічну фіскальну роботу, де увага податкової сфокусована на операціях з підвищеними ризиками, зокрема у сфері трансфертного ціноутворення.

Розширення можливостей фіскального контролю завдяки файлу SAF-T

Однією з головних технологічних тенденцій у сфері податкового контролю став файл SAF-T UA – електронний стандарт обміну бухгалтерськими даними, який дозволяє податковим органам отримувати повну картину облікових операцій компанії без виїзної перевірки.

SAF-T – це не просто «звітність у новому форматі», а інструмент електронного аудиту, який дає змогу податковій перевіряти відповідність операцій принципу «витягнутої руки» на підставі бухгалтерських регістрів. Інформації з цього файлу достатньо, щоб проаналізувати будь-яку операцію, у тому числі – за критеріями економічної пов’язаності.

Поки що цей формат є обов’язковим для великих платників податків, однак із 2027 року його мають запровадити для всіх платників ПДВ. Уже зараз ДПС активно тестує його застосування: у вересні 2025 року служба повідомила про перше успішне використання SAF-T UA для перевірки бюджетного відшкодування.Це, за словами експертів, є «прямим сигналом», що файл стане стандартним інструментом контролю й у сфері трансфертного ціноутворення.

Таким чином, SAF-T перетворюється на фундамент нової моделі фіскального моніторингу, коли перевірка фактично починається ще до офіційного запиту. Бізнесу вже зараз варто впевнитися, що структура обліку, регістри та дані бухгалтерських систем готові до автоматизованого аналізу, який проводитиме податкова інспекція.

Структура ТЦУ-Документацій: три рівні контролю і роль «мастер-файлу»

У 2025 році система контролю за трансфертним ціноутворенням в Україні остаточно переходить на трирівневу модель, що відповідає стандартам Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Це означає, що підготовка ТЦУ-Документації більше не обмежується лише локальним рівнем.

• Перший рівень – локальна документація. Вона охоплює всі контрольовані операції між резидентами та нерезидентами. Це стандартна документація, яку готують більшість українських компаній.
• Другий рівень – майстер-файл (Master File). Він подається, якщо компанія входить до міжнародної групи з річним консолідованим доходом понад 50 млн євро. У ньому описується діяльність групи в цілому: структура, принципи розподілу прибутку, політика трансфертного ціноутворення, фінансові результати, нематеріальні активи та угоди всередині групи.
• Третій рівень – звіт у розрізі країн (Country-by-Country Report). Він обов’язковий для міжнародних груп з доходом понад 750 млн євро на рік і подається лише великими корпоративними структурами.

Обов’язок подавати майстер-файл або звіт у розрізі країн виникає нечасто, але бізнесу важливо розуміти, до якого рівня контролю він належить, і заздалегідь ідентифікувати свою материнську компанію. Некоректно зазначена материнська компанія у повідомленні про участь у міжнародній групі може коштувати компанії штрафу в 50 прожиткових мінімумів.

Склад файлів локальної ТЦУ-Документації: що є «звітністю», а що – «документацією»

Локальна ТЦУ-Документація – це повний пакет матеріалів, що підтверджують дотримання принципу «витягнутої руки». Її зміст і структура визначені пунктом 39.4.6 Податкового кодексу, але на практиці підприємствам важливо розуміти, які саме файли формують цей пакет.

До складу локальної документації входять кілька груп матеріалів:

• описові та аналітичні розділи – у складі Звіту про підтвердження контрольованих операцій та його додатків;
• первинна бухгалтерська документація, що підтверджує реальні операції;
• фінансова звітність підприємства та аудиторський висновок (за наявності);
• аналітичні дослідження, розрахунки, вибір зіставних компаній або операцій;
• звітність нерезидента (якщо він обраний стороною для аналізу);
• угоди групи компаній – у разі входження до міжнародної групи.

Ключова відмінність між «звітністю» і «документацією» полягає в тому, що Звіт про контрольовані операції – це формалізована декларативна форма, яка подається до 1 жовтня. Тоді як Документація – це комплекс аналітичних матеріалів, що готуються у довільній формі, але мають повністю розкривати умови, методи та результати дослідження операцій.

Таке розмежування важливе: звіт фіксує факт наявності контрольованих операцій, а документація доводить їхню відповідність ринковому рівню. Саме до документації ДПС звертається під час перевірок або моніторингу, і саме вона є головним інструментом захисту платника податків.

Структура та логіка ТЦУ-Документації: як досягти раціональних висновків

Податковий кодекс України (п. 39.4.6) визначає перелік даних, які обов’язково мають бути у документації з трансфертного ціноутворення. Водночас ефективність підготовки залежить не лише від повноти, а й від логіки викладу матеріалів. Саме послідовність розділів дозволяє забезпечити переконливе обґрунтування принципу «витягнутої руки» та зрозумілу структуру для органів контролю.

Під час підготовки документації дані, передбачені пунктом 39.4.6 ПКУ, доцільно розподіляти за розділами відповідно до характеру досліджень – від описової до аналітичної частини. Загалом локальна ТЦУ-Документація зазвичай складається з таких основних розділів:

• Вступні розділи. Містять Політику трансфертного ціноутворення – внутрішній підхід підприємства до контролю зовнішньоекономічних операцій – та Джерела даних, що використовуються у дослідженнях (бази даних, відкриті джерела, інформаційні системи тощо).
• Розділ 1. Структура власності та корпоративного управління. Вказуються пов’язані особи, інформація про материнську компанію, склад міжнародної групи, ліцензії, патенти, нематеріальні активи, випадки реструктуризації, опис балансових і орендованих активів.
• Розділ 2. Опис діяльності підприємства. Розкриваються напрями бізнесу, структура доходів і витрат, стратегія ділової активності, ключові джерела прибутковості, а також особливості зовнішньоекономічної діяльності. У цьому розділі подається опис ринку – його тенденції, попит, інфраструктура, частка компанії. Ці дані мають відповідати аналітичним висновкам про прибутковість.
• Розділ 3. Контрактні умови та ціноутворення. Надається опис умов договорів із нерезидентами, порядок розрахунків, механізм формування ціни (націнка, маржинальна формула тощо). Додаються облікові регістри – картки рахунків, що підтверджують фактичні операції. Окремо зазначаються підстави для визнання операцій контрольованими з посиланнями на норми ПКУ.
• Розділ 4. Функціонально-ризиковий аналіз. Визначаються функції, активи та ризики, які бере на себе компанія. Для кожного елемента доцільно наводити кількісну оцінку (tick-chart), щоб продемонструвати співвідношення виконуваних функцій, рівня ризику й отриманого прибутку.
• Розділ 5. Методи трансфертного ціноутворення. Описуються всі методи, передбачені законодавством, із поясненням, який із них обрано і чому. На практиці часто застосовують комбінацію методів – наприклад, порівняльної неконтрольованої ціни та чистого прибутку.
• Розділ 6. Аналітична частина. Містить докладний опис джерел даних, логіку пошуку зіставних операцій або компаній, розрахунки рентабельності, визначення діапазону ринкових показників. Навіть при застосуванні пріоритетного методу порівняльної ціни доцільно підкріплювати його результатами за методом чистого прибутку – це посилює позицію компанії під час перевірки.
• Розділ 7. Підсумкові висновки. Формулюються результати дослідження і підтверджується відповідність умов операцій принципу «витягнутої руки».

Така структура забезпечує логічний перехід від загального опису діяльності підприємства до глибокого аналітичного обґрунтування ринковості цін. Це відповідає методиці формування матеріалу за характером досліджень і створює зрозумілу для органів контролю картину операцій підприємства.

Види запитів від Державної податкової служби

У 2025 році Державна податкова служба України значно активізувала моніторинг контрольованих і неконтрольованих операцій. Підприємства все частіше отримують запити, які фактично є першим етапом податкової перевірки, ще до її офіційного призначення.

Основними видами запитів, що надходять від податкових органів, є:

• Інформаційний запит за пунктом 73.3.1 Податкового кодексу України. Використовується як на етапі первинного аналізу операцій, так і при перевірці 30-відсоткових коригувань. Запит спрямований на уточнення інформації про характер операцій, їх обсяг і зв’язки з нерезидентами.
• Запит Документації з трансфертного ціноутворення за пунктом 39.4.4 ПКУ. Надсилається у разі, якщо податкова служба визначила операції контрольованими. Платник податків має 30 календарних днів на надання повного пакета ТЦУ-Документації.
• Запит на уточнення даних Документації за пунктом 39.4.9 ПКУ. Надходить після аналізу поданих матеріалів або під час моніторингу. Використовується для уточнення окремих розрахунків чи пояснень, що можуть вплинути на висновки щодо принципу «витягнутої руки».

Запити зазвичай надходять поетапно. Спочатку податкова надсилає інформаційний запит за п. 73.3.1 ПКУ – для попереднього аналізу операцій. Якщо за його результатами встановлено, що операції є контрольованими, надходить запит на подання Документації за п. 39.4.4 ПКУ. Після отримання документації податкова може направити уточнюючий запит за п. 39.4.9 ПКУ. Саме після цих етапів зазвичай розпочинається перевірка, передбачена Порядком № 706.

Якщо компанія здійснює лише неконтрольовані операції (тобто підпадає під 30-відсоткові коригування), моніторинг обмежується лише запитами за п. 73.3.1 ПКУ, без подальших дій.

Ненадання відповідей або неповна реакція на такі запити може призвести до:

• нарахування податкових різниць за пунктами 140.5.4 чи 140.5.5-1 ПКУ;
• визнання невиконання вимог щодо подання документації;
• проведення позапланової перевірки з наслідковими штрафними санкціями.

Таким чином, правильне реагування на запити – важливий елемент захисту позиції компанії ще до початку перевірки.

Чим був корисний вебінар для учасників

Вебінар допоміг учасникам системно розібратися, як нові правила 2025 року впливають на підготовку ТЦУ-Документації та проведення податкових перевірок. На реальних прикладах показано, як діяти в ситуаціях, коли податкова вимагає документи ще до початку перевірки, як реагувати на запити ДПС і як будувати аргументацію на користь компанії.

Захід став практичним орієнтиром для фінансових директорів, консультантів і власників бізнесу, які хочуть не лише виконати формальні вимоги, а забезпечити впевненість і захищеність під час податкового контролю.

Ігор Сухоліт

Посада: Асоційований консультант (ACP) Департаменту аудиту та міжнародного оподаткування Групи Компаній “Парето”
Досвід роботи: понад 20 років