У практиці трансфертного ціноутворення не завжди можливо застосувати один із класичних методів у «чистому» вигляді. Складні бізнес-моделі, інтегровані операції та обмежена доступність зіставних даних зумовлюють використання комбінованих або альтернативних підходів, покликаних забезпечити відповідність принципу «витягнутої руки».
Комбіновані методи ТЦУ
У практиці трансфертного ціноутворення інколи застосовують комбінований підхід – одночасне або послідовне використання кількох методів трансфертного ціноутворення для різних елементів однієї операції або взаємопов’язаного комплексу операцій. Такий підхід не є окремим методом, передбаченим ПКУ, але може використовуватися як інструмент для точнішого відображення економічної суті операцій.
Комбінований підхід може використовуватися, зокрема, у випадках, коли:
- операція складається з кількох економічно відмінних компонентів (наприклад, постачання товару та надання супутніх послуг);
- різні сторони операції виконують функції з різним рівнем економічної складності;
- один метод застосовується як основний, а інший – як додатковий інструмент перевірки результатів.
Комбінування методів допускається за умови, що воно логічно випливає з результатів функціонального аналізу та забезпечує більш точне відображення економічної суті операції.
Альтернативні методи ТЦУ
Альтернативні методи застосовуються у виняткових випадках, коли жоден зі стандартних/базових методів, визначених ст. 39 ПКУ, не дозволяє отримати надійний результат. У такій ситуації платник податків може використовувати інший економічно обґрунтований підхід за умови, що його результати відповідають принципу «витягнутої руки» та належно пояснені в документації.
Застосування альтернативного методу можливе лише за наявності:
- об’єктивних причин неможливості використання класичних методів;
- чіткого економічного обґрунтування обраного підходу;
- належного документального пояснення логіки розрахунків;
- узгодженості результатів із ринковими умовами.
У міжнародній практиці до альтернативних підходів можуть належати методи, засновані на оцінці вартості нематеріальних активів, моделі розподілу доходів у цифрових бізнесах або інші спеціалізовані економічні інструменти, якщо вони забезпечують ринковий результат.
Принцип «найбільш доцільного методу»
Незалежно від використання комбінованих або альтернативних підходів, ключовим принципом залишається вибір найбільш доцільного методу для конкретної операції. Такий вибір має базуватися на:
- характері контрольованих операцій;
- функціональному профілі сторін;
- доступності та якості зіставних даних;
- ступені впливу активів і ризиків на формування прибутку.
Обраний підхід повинен бути чітко обґрунтований у документації з трансфертного ціноутворення та забезпечувати достовірне відображення економічної реальності операції.