Документація та звітність з трансфертного ціноутворення становлять систему обов’язкових матеріалів, за допомогою яких платник податків у передбачених законодавством випадках підтверджує відповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Ця система поєднує аналітичні документи та формалізовану звітність, що використовуються податковими органами для оцінки ризиків і здійснення податкового контролю.
У межах імплементації міжнародних підходів, зокрема рекомендацій OECD, в Україні запроваджено багаторівневу модель розкриття інформації з ТЦУ. Вона передбачає різний обсяг і рівень деталізації даних залежно від масштабу діяльності платника податків та його участі в міжнародній групі компаній. Документація і звітність виконують взаємодоповнювальні функції: перша обґрунтовує застосоване ціноутворення, друга – забезпечує подання стандартизованої інформації у встановлені строки.
Документація з трансфертного ціноутворення структурується за принципом ієрархії та поділяється на окремі види залежно від рівня узагальнення інформації. Такий підхід дає змогу податковим органам отримувати цілісне уявлення як про конкретні контрольовані операції окремого платника, так і про діяльність міжнародної групи компаній у цілому.
Кожен вид документації має самостійне призначення, визначене коло суб’єктів, на яких поширюється обов’язок її підготовки, та встановлені вимоги до змісту. Водночас ці документи розглядаються як елементи єдиної системи та застосовуються у взаємозв’язку під час аналізу відповідності контрольованих операцій ринковим умовам.
