Сегментування фінансових даних (або сегментування фінансової інформації) – це практичний інструмент ТЦУ, який використовується для виділення доходів, витрат, активів або інших показників, що стосуються конкретної контрольованої операції чи напряму діяльності.
Для чого потрібне сегментування
Сегментування фінансової інформації використовується для точнішого аналізу ціни, маржі або рентабельності контрольованої операції.
Воно дає змогу:
- виділити доходи та витрати, пов’язані з конкретною операцією або напрямом діяльності;
- розрахувати фінансовий показник для сторони, що тестується;
- уникнути змішування різних видів операцій в одному аналізі;
- зіставити фінансовий результат контрольованої операції з ринковими показниками;
- підтвердити коректність застосування обраного методу трансфертного ціноутворення.
Без сегментування загальна рентабельність компанії може спотворювати результат аналізу. Наприклад, прибутковий напрям діяльності може приховувати збитковість контрольованої операції, або навпаки.
Коли застосовується сегментування
Сегментування доцільне, коли фінансова звітність компанії охоплює кілька різних напрямів діяльності або типів операцій.
Найчастіше воно застосовується, якщо:
- компанія здійснює як контрольовані, так і неконтрольовані операції;
- один платник податків має кілька бізнес-напрямів;
- операції з різними контрагентами мають різні функції, активи або ризики;
- частина операцій аналізується за одним методом ТЦУ, а інша – за іншим;
- загальні фінансові показники не відображають результат конкретної операції.
Мета сегментування – зробити аналіз більш точним і прив’язати фінансовий результат саме до тієї операції або групи операцій, яка перевіряється.
Як проводиться сегментування
Під час сегментування фінансових даних доходи, витрати, активи або інші показники розподіляються між окремими сегментами. Такими сегментами можуть бути контрольовані операції, неконтрольовані операції, види продукції, напрями діяльності, ринки або групи контрагентів.
Розподіл має ґрунтуватися на зрозумілих і послідовних критеріях. Наприклад, витрати можуть розподілятися за обсягом продажів, кількістю операцій, прямою належністю до конкретного напряму або іншим економічно обґрунтованим показником.
Важливо, щоб методика сегментування була логічною, відтворюваною та узгодженою з фактичною діяльністю компанії, даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Які показники можуть сегментуватися
У межах аналізу ТЦУ можуть сегментуватися різні фінансові показники залежно від методу трансфертного ціноутворення та характеру контрольованої операції.
Зазвичай сегментують доходи, собівартість, операційні витрати, валовий прибуток, операційний прибуток, активи, а також інші показники, необхідні для розрахунку рентабельності або маржі.
Вибір показників залежить від того, який саме фінансовий результат потрібно порівняти з ринковим діапазоном.
