Опубліковано: 08.09.2020

Оновлено: 02.10.2020

Є норма, яка встановлює, що у випадку, коли українське законодавство не має чітких пояснень щодо певних питань, може використовуватися світова судова практика. 

Нещодавно іноземні суди розглянули декілька цікавих справ, які стосуються діяльності з трансфертного ціноутворення. Пропонуємо вам дізнатися більше в цій статті. 

Верховний суд Данії виніс рішення про процедури з нарахування ставки роялті 

Одна з компаній-резидентів Данії, що є членом міжнародної групи компаній, встановила роялті з користю для материнської організації в Швейцарії. При цьому робота данської фірми останні роки була збитковою. 

У свою чергу, платник податків підтвердив операції, пов’язані зі ставкою роялті. Для цього він використовував порівняльний аналіз, який проводився за допомогою зіставлення зовнішніх процедур. 

Крім того, в якості підтвердження ставки було зіставлення ліцензійних угод, які відносилися до материнської організації. 

Коли органи оподаткування провели перевірку операції, то виявили, що використаний підхід був необґрунтованим. У свою чергу, вони самостійно проаналізували питання трансфертного ціноутворення, використовуючи метод чистого прибутку. 

Таким чином, у червні 2020 року Верховним судом Данії були прийняті рішення, а саме:

  • метод ПНЦ під час його використання платником є обґрунтованим рішенням;
  • органи оподаткування використали необґрунтований підхід, здійснюючи аналіз. 

Крім того, судді прийняли рішення, що податковий орган був не в силах довести, що дана ставка суперечить правилу «витягнутої руки». Таким чином, можна зробити висновок, що орган оподаткування не мав повноваження здійснювати самостійне змінення у питаннях, що стосувалися процедур, пов’язаних з роялті. 

Апеляційний суд Канади та експорт сировинних товарів

Існує компанія-резидент Канади, діяльність якої полягає у видобутку сировинних товарів (уранової руди). Робота виконується з користю для швейцарської компанії, яка співпрацює з організаціями по всьому світу. 

Через певний час діяльності підприємства ціни на даний сировинний товар зросли у рази, а прибуток швейцарської компанії різко виріс. 

Як в такому випадку аналізував платник податків трансфертне ціноутворення? Платник використовував відомий метод ПНЦ з метою підтвердження наявності обов’язкового принципу «витягнутої руки». Для цього він також застосовував інформацію, яка стосувалася третіх осіб. 

Проте не все було так легко. У свою чергу, органи оподаткування не підтримали платнику та вирішили, що рентабельність канадського підприємства ні в якому разі не відповідає правилу «витягнутої руки». Податковий орган вважав, що більшу частину прибутку мала отримати саме канадська організація, а не швейцарська. 

Яке ж рішення прийняв Апеляційний суд Канади? Суди першої та апеляційної інстанції прийняли аналогічні рішення, які були направлені на користь платника. Найголовнішим аргументом було те, що більший прибуток має надаватися тій організації, яка несе ризики зниження вартості товару. У даному випадку це саме швейцарське підприємство. 

Крім того, суд звернув увагу на те, чи були проведені процедури незалежними третіми особами. Використовуючи всі докази та аргументи, було прийнято рішення, що відносини між двома підприємствами повністю відповідали усім правилам та вимогам ринку. 

Було цікаво? Дізнайтесь більше! Наприклад, про те, яка була проведена податкова консультація від ДПС України 5 серпня 2020 року

Замовте безкоштовний аналіз
Вашої Документації по ТЦУ