Опубліковано: 09.10.2026

Оновлено: 18.10.2026

Імпорт у нерезидента може вплинути на фінансовий результат до оподаткування навіть тоді, коли операція не є контрольованою. Для окремих категорій нерезидентів ПКУ передбачає 30% коригування, але в певних випадках його можна не застосовувати, якщо належно обґрунтувати ціну за правилами ст. 39 ПКУ. Розбираємо, кого стосується це правило, як визначити суму коригування та що потрібно перевірити до подання декларації. 

Коли при імпорті виникає необхідність коригування фінансового результату

Коригування фінансового результату за окремими операціями з нерезидентами безпосередньо пов’язане з правилами трансфертного ціноутворення та може бути предметом перевірки з боку ДПС. Тому під час підготовки річної декларації з податку на прибуток важливо окремо перевірити імпортні операції, для яких ПКУ встановлює спеціальні податкові різниці.

Відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ під час придбання товарів, робіт або послуг у певних категорій нерезидентів платник податку на прибуток може бути зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування. Загальний розмір такого коригування становить 30% вартості товарів, робіт або послуг, придбаних у відповідного нерезидента.

Правило поширюється на товари, у тому числі необоротні активи, роботи та послуги, придбані у нерезидентів, операції з якими відповідають установленим ПКУ критеріям.

Необхідність такого коригування визначається за результатами податкового (звітного) року.

Операції з якими нерезидентами підпадають під 30% коригування

Для цілей пп. 140.5.4 ПКУ значення має не сам факт імпорту, а статус нерезидента, у якого платник придбаває товари, роботи або послуги. 30% коригування передбачене для операцій із двома категоріями нерезидентів:

  1. Нерезиденти, зареєстровані у державах або на територіях, включених до переліку КМУ. Йдеться про перелік держав (територій), які відповідають критеріям пп. 39.2.1.2 ПКУ. Його затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1045. Чинна редакція переліку діє з 1 січня 2025 року.
  2. Нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до окремого переліку КМУ, якщо такі нерезиденти не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави або території їх реєстрації, та/або не є податковими резидентами держави або території, де вони зареєстровані як юридичні особи. Такий перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року №480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм». З 1 січня 2025 року він застосовується з урахуванням змін, внесених постановою КМУ №1307.

Отже, перед визначенням необхідності 30% коригування потрібно перевірити країну реєстрації нерезидента та, за потреби, його організаційно-правову форму і податковий статус. Пов’язаність українського платника з таким нерезидентом сама по собі не визначає необхідність застосування коригування за пп. 140.5.4 ПКУ. Норма поширюється на операції з нерезидентами, які відповідають критеріям, визначеним цим підпунктом, незалежно від того, чи є вони пов’язаними особами.

Коли 30% коригування можна не застосовувати

ПКУ передбачає кілька випадків, коли 30% коригування не застосовується:

  1. Операції, зазначені у п. 140.2 та пп. 140.5.6 ПКУ. Йдеться, зокрема, про операції з процентами за борговими зобов’язаннями перед нерезидентами та витрати на роялті, для яких ПКУ встановлює окремі правила коригування.
  2. Операція є контрольованою відповідно до ст. 39 ПКУ. Такі операції прямо виключені зі сфери дії 30% коригування за пп. 140.5.4 ПКУ. Їх відповідність принципу «витягнутої руки» визначається за правилами трансфертного ціноутворення, установленими ст. 39 ПКУ.
  3. Операція не є контрольованою, але платник підтверджує суму витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки». Для цього проводиться аналіз відповідно до правил ст. 39 ПКУ, однак Звіт про контрольовані операції щодо таких операцій не подається. За умови належного обґрунтування ціни автоматично збільшувати фінансовий результат на 30% вартості придбання не потрібно.

Водночас підтвердження операції за принципом «витягнутої руки» не завжди означає відсутність коригування взагалі. Якщо фактична ціна придбання перевищує рівень ціни, визначений за цим принципом, фінансовий результат коригується на відповідну різницю. Порядок визначення такої суми розглянемо окремо.

Як підтвердити відповідність умов імпортної операції принципу «витягнутої руки»

Щоб не застосовувати 30% коригування до неконтрольованої операції, платник має обґрунтувати суму витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки». Для цього потрібно підтвердити, що умови імпортної операції відповідають тим, які могли б бути погоджені між непов’язаними особами у зіставних обставинах.

Аналіз проводиться за правилами ст. 39 ПКУ. Платник визначає зіставні операції або осіб, аналізує умови операції та застосовує метод трансфертного ціноутворення, який дає змогу обґрунтувати відповідність ціни або показника рентабельності принципу «витягнутої руки».

Для такого аналізу використовують інформацію про характеристики товарів, робіт або послуг, умови договору і поставки, функції сторін, економічні обставини операції та інші фактори, що можуть впливати на ціну.

Як визначити суму коригування

Сума коригування залежить від того, чи обґрунтував платник ціну неконтрольованої операції за принципом «витягнутої руки». Якщо такого обґрунтування немає, фінансовий результат збільшується на 30% вартості придбаних товарів, робіт або послуг.

Якщо платник проводить аналіз за правилами ст. 39 ПКУ, сума коригування визначається за його результатами. Коли фактична вартість придбання перевищує вартість, визначену за принципом «витягнутої руки», фінансовий результат збільшується на суму такого перевищення.

Отже, у цьому випадку застосовується не фіксоване 30% коригування, а фактична різниця між ціною придбання та ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки». Якщо фактична ціна придбання не перевищує рівень, визначений за цим принципом, коригування не проводиться.

Як на коригування впливає відсутність ділової мети

ПКУ використовує поняття «розумна економічна причина (ділова мета)», визначене у пп. 14.1.231 ПКУ. Воно передбачає намір платника отримати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Якщо операція з відповідним нерезидентом не має ділової мети, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, понесених за такою операцією, що враховані у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Водночас обов’язок доведення відсутності ділової мети покладається на контролюючий орган. Для цього він проводить відповідний аналіз із застосуванням положень ст. 39 ПКУ.

Якщо платник раніше вже збільшив фінансовий результат на 30% вартості цієї операції, сума коригування через відсутність ділової мети зменшується на вже проведене коригування. Інші коригування, передбачені пп. 140.5.4 ПКУ щодо такої операції, не застосовуються.

Як коригувати витрати на роялті

Для роялті діють окремі правила. Операції, на які поширюється пп. 140.5.6 ПКУ, не враховуються під час застосування 30% коригування за пп. 140.5.4 ПКУ.

За загальним правилом фінансовий результат збільшується на суму витрат на роялті, нарахованих на користь нерезидента, у частині, що перевищує суму доходів від роялті та 4% чистого доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг за попередній рік. Для банків граничний розмір визначається як 4% доходу від операційної діяльності за вирахуванням ПДВ за рік, що передує звітному. Це обмеження не застосовується до визначених ПКУ суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа. Контрольовані операції під це коригування не підпадають.

Якщо операція не є контрольованою, обмеження за пп. 140.5.6 ПКУ можна не застосовувати, якщо платник підтвердить суму витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до ст. 39 ПКУ без подання Звіту про контрольовані операції.

Окремі випадки передбачає пп. 140.5.7 ПКУ. Фінансовий результат збільшується на всю суму нарахованих роялті, зокрема якщо їх отримує нерезидент, який не є бенефіціарним власником роялті, або нерезидент щодо об’єкта інтелектуальної власності, права на який уперше виникли у резидента України. Повне коригування також передбачене для інших випадків, прямо визначених цим підпунктом.

Якщо витрати на роялті вже були повністю враховані у коригуванні за пп. 140.5.7 ПКУ, повторно включати їх до розрахунку за пп. 140.5.6 не потрібно.

Коли та як відображати коригування у декларації

30% коригування за пп. 140.5.4 ПКУ та різниця, визначена за результатами аналізу ціни за принципом «витягнутої руки», розраховуються за результатами податкового (звітного) року. Тому платники, які звітують щокварталу, не відображають ці різниці у деклараціях за I квартал, півріччя та дев’ять місяців.

Коригування зазначають у додатку РІ до рядка 03 РІ декларації з податку на прибуток:

  • рядок 3.1.6.1 – 30% вартості товарів, робіт і послуг, придбаних у нерезидентів, зареєстрованих у державах або на територіях, включених до відповідного переліку КМУ;
  • рядок 3.1.6.2 – 30% вартості товарів, робіт і послуг, придбаних у нерезидентів із визначеними організаційно-правовими формами;
  • рядок 3.1.6.3 – різниця між фактичною вартістю придбання та вартістю, визначеною за принципом «витягнутої руки»;
  • рядок 3.1.8 – коригування витрат на роялті за пп. 140.5.6 та 140.5.7 ПКУ.

Підсумкове значення податкових різниць із додатка РІ переноситься до рядка 03 РІ основної частини декларації та враховується під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Операції з імпорту варто перевіряти заздалегідь: залежно від статусу нерезидента та умов їх здійснення можуть виникати податкові коригування. В окремих випадках для визначення та підтвердження відповідності ціни принципу «витягнутої руки» має проводитися аналіз відповідно до правил ст. 39 ПКУ.

Якщо у вашій компанії є імпортні операції, скористайтеся раннім бронюванням супроводу з ТЦУ на наступний звітний період – залиште заявку. Це дасть змогу завчасно перевірити операції, визначити можливі коригування та підготувати необхідні обґрунтування.

Не відкладайте цю роботу до граничних строків: раннє бронювання дає змогу запланувати роботу без пікового навантаження перед дедлайном.

IMG 1498

Посада: Керівник Департаменту аудиту та міжнародного оподаткування Групи Компаній “Парето”
Досвід роботи: понад 20 років

Telegram Pareto
Telegram-канал Pareto

Податкові новини та практичні пояснення для бізнесу: ТЦУ, КІК, міжнародне оподаткування, дедлайни та ризики.

Чи готовий ваш бізнес
до податкових перевірок?

Отримайте чіткі рекомендації щодо мінімізації ризиків і захисту бізнесу.