Критерії визнання господарських операцій контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення (ТЦУ) визначені підпунктом 39.2.1 статті 39 Податкового кодексу України (ПКУ). Контрольовані операції – це господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток і відповідають певним умовам. Нижче наведено ключові критерії з використанням формулювань ПКУ, адаптованих для зрозумілості.
Основні критерії визнання операцій контрольованими (п.п. 39.2.1.1 ПКУ)
Контрольованими є господарські операції, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток, зокрема:
а) операції з пов’язаними особами-нерезидентами, включаючи випадки, передбачені п.п. 39.2.1.5 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні операції з продажу чи придбання товарів/послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) операції з нерезидентами, зареєстрованими в державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 ПКУ;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2-1 ПКУ;
ґ) операції, включаючи внутрішньогосподарські розрахунки, між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Додаткові умови для операцій із нерезидентами (п.п. 39.2.1.5 ПКУ)
Операції платника податків з нерезидентом можуть визнаватися контрольованими також у випадку, коли в ланцюгу операцій між платником податків і нерезидентом право власності на предмет операції переходить через одну або декілька осіб (посередників), які не виконують істотних функцій, не використовують істотних активів та не приймають на себе істотних ризиків, пов’язаних із придбанням або продажем товарів (робіт, послуг).
Істотні функції – це функції, без виконання яких здійснення відповідних операцій між незалежними особами було б неможливим або суттєво ускладненим. Істотні активи – це активи, використання яких є суттєвим для виконання таких функцій. Істотні ризики – це ризики, які за звичайною діловою практикою приймаються сторонами в аналогічних операціях між незалежними особами.
Критерії виключення з контрольованих операцій (п.п. 39.2.1.1, 39.2.1.6 ПКУ)
Господарські операції з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого КМУ (постанова КМУ № 480), визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:
- усі учасники (партнери) такого нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (крім держав (територій) з переліку за п.п. 39.2.1.2 ПКУ), що підтверджується довідками про податкове резидентство, поданими до 1 жовтня року, що настає за звітним.
- нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україна уклала міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування (крім держав (територій) з переліку за п.п. 39.2.1.2 ПКУ), що підтверджується довідкою про податкове резидентство, поданою до 1 жовтня року, що настає за звітним;
Критерії зіставності операцій (п.п. 39.2.2 ПКУ)
Для визначення, чи відповідає контрольована операція принципу «витягнутої руки», здійснюється її зіставлення з неконтрольованими операціями за такими елементами:
- характеристики товарів, робіт або послуг, що є предметом операції;
- функції сторін, активи, що використовуються, та розподіл ризиків (функціональний аналіз);
- умови договорів між сторонами;
- економічні умови діяльності (ринкові фактори, регулювання, конкуренція тощо);
- бізнес-стратегії сторін, якщо вони істотно впливають на ціноутворення.
Ці критерії є обов’язковими під час аналізу відповідності умов контрольованої операції ринковим умовам, відповідно до положень статті 39 ПКУ.
