Звіт про контрольовані операції 2026: порядок, терміни, приклади

Опубліковано: 16.01.2026

Оновлено: 09.02.2026

Що таке контрольовані операції та трансфертне ціноутворення

Контрольовані операції – це господарські транзакції між пов’язаними особами, які впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. Найчастіше вони стосуються операцій між українськими компаніями та їхніми іноземними пов’язаними структурами, зокрема в низькоподаткових юрисдикціях чи транснаціональних групах. З 2025 року, відповідно до змін у Податковому кодексі України, пов’язаність осіб визначається не лише юридичними, а й економічними критеріями.

Законодавча база трансфертного ціноутворення в Україні вимагає, щоб ціни у контрольованих операціях відповідали принципу «витягнутої руки» – тобто ринковому рівню. Це запобігає штучному заниженню прибутку в Україні шляхом переведення доходів до юрисдикцій із нижчим оподаткуванням.

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) – це система податкового контролю за дотриманням ринковості таких операцій, яка зобов’язує суб’єктів, платників податку на прибуток в Україні, подавати звіт про контрольовані операції та зберігати документацію для обґрунтування цін. Ключовим інструментом нагляду є податковий аудит контрольованих операцій, під час якого перевіряють:

• відповідність цін ринковому рівню у контрольованих операціях;
• достовірність звіту про контрольовані операції;
• наявність та якість ТЦУ-документації.

Аудит контрольованих операцій, що проводиться за ініціативою платника податків, допомагає виявити порушення та уникнути донарахувань. Компанії з транснаціональними операціями мають виконувати законодавчі вимоги, щоб мінімізувати ризики штрафів і перевірок.

Хто подає звіт про контрольовані операції

Обов’язок подавати звіт про контрольовані операції визначається двома «групами» критеріїв: суб’єктними (тобто хто ви) та об’єктними (тобто які операції ви здійснюєте).

Ознаки платників податків, які підпадають під контроль

Розгляньмо кожен критерій докладно.

1. Суб’єктний критерій: хто саме зобов’язаний подавати звіт

Платник податків зобов’язаний подавати звіт про контрольовані операції у 2026 році, якщо він:

1. Є резидентом України (юридична особа або постійне представництво нерезидента).
2. Здійснює господарські операції з пов’язаними особами-нерезидентами або з контрагентами з ознаками низькоподаткового статусу тощо.
3. Має річний дохід від усіх видів діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, понад 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за звітний рік.
4. Загальна сума операцій з одним контрагентом-нерезидентом перевищує 10 млн грн (за вирахуванням ПДВ) протягом звітного року.

Обидва фінансові критерії (дохід та обсяг операцій) мають бути виконані одночасно.

2. Об’єктний критерій: які операції вважаються контрольованими

Увага податкових органів спрямована на транскордонні операції з пов’язаними або «ризиковими» контрагентами. До них належать:

• Операції з пов’язаними особами-нерезидентами, де пов’язаність визначається за обсягом корпоративної власності (володіння 25%+ корпоративних прав) або за обсягом економічних взаємовідносин (якщо доходи чи витрати (вартість придбання) від одного нерезидента становлять 75% і більше від загальних операцій із нерезидентами, за умови, що ці операції складають 50%+ від загального доходу чи витрат резидента).
• Операції з нерезидентами, зареєстрованими в державах із переліку низькоподаткових юрисдикцій, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2017 №1045 зі змінами та доповненнями.
• Операції з нерезидентами, що мають організаційно-правову форму, затверджену Постановою КМУ від 04.07.2014 р. №480 зі змінами і доповненнями;
• Операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
• Операції з комісіонерами-нерезидентами.

Контрольованими можуть бути також внутрішньоукраїнські операції, якщо при податковій перевірці буде доведено, що контрагент – українське підприємство – є «номінальним» посередником між українським підприємством та нерезидентом, операції з яким підпадають під контроль за трансфертним ціноутворенням.

3. Що змінилося у 2025 році

З 1 січня 2025 року, відповідно до Закону України від 18.06.2024 №3813-IX, набули чинності такі оновлення:

• Розширено критерії пов’язаності: якщо доходи чи витрати (вартість придбання) резидента від одного нерезидента становлять 75% і більше від операцій з усіма нерезидентами, за умови, що ці операції складають 50%+ від загального доходу чи витрат (вартості придбання), такі особи визнаються пов’язаними.
• Пов’язаність може доводитися не лише в суді, а й за результатами перевірки ДПС.
• Уточнено перелік визнання юрисдикції низькоподатковою – додались критерії невідповідності рекомендаціям щодо боротьби з відмиванням доходів і відсутності обміну інформацією.
• Посилено вимоги до локального бенчмаркінгу. Тобто для перевірки того, наскільки ціни у контрольованих операціях відповідають ринковим, використовуються саме локальні дані, а не умовно «середньоєвропейські».

Усе це прямо впливає на порядок складання звіту про контрольовані операції.

4. Які типи операцій підлягають звітуванню

До звіту про контрольовані операції включаються будь-які з перелічених операцій (за умови виконання позначених вище критеріїв):

• Купівля/продаж товарів та послуг;
• Передача або придбання нематеріальних активів;
• Надання фінансування (кредити, позики, роялті);
• Виконання робіт;
• Агентські/дистриб’юторські договори;
• Ліцензійні угоди;
• Операції через комісіонерів.

Ключовим є визначення цін у контрольованих операціях – вони мають відповідати принципу «витягнутої руки».

5. Хто не подає звіт

Не зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції платники податків, які:

• Не відповідають обом фінансовим критеріям (дохід <150 млн грн або обсяг операцій <10 млн грн);
• Здійснюють операції лише з резидентами України без пільгового режиму;
• Здійснюють операції з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток, але є резидентами країн із договором про уникнення подвійного оподаткування, за умови подання довідки до ДПС до 1 жовтня року, наступного за звітним.

Але варто пам’ятати: навіть якщо звіт не подається, органи контролю мають право запитати пояснення або документацію для переконання, що операції дійсно неконтрольовані. Тож краще мати під рукою хоча б базову аналітику.

Форма та бланк звіту про контрольовані операції

Установлена форма звіту про контрольовані операції єдина для всіх платників податків і затверджена Наказом Мінфіну №8 від 18.01.2016 року. З 6 лютого 2024 року набули чинності зміни, внесені Наказом Мінфіну від 07.12.2023 №673, які уточнюють вимоги до деталізації операцій. Звіт подається винятково в електронному вигляді – через Електронний кабінет платника податків або авторизоване програмне забезпечення з використанням електронного підпису.

Бланк звіту

Бланк звіту про контрольовані операції складається з титульної частини та таблиць з детальними даними щодо кожної операції. Структура документа чітко регламентована, що унеможливлює подання інформації в довільній формі. Основні елементи бланка:

1. Загальні реквізити платника податків: найменування, код ЄДРПОУ, податкова адреса, звітний період.
2. Інформація про контрагента: країна реєстрації, код, статус пов’язаності.
3. Відомості про контрольовану операцію: опис, дата, сума, вид товару чи послуги за УКТ ЗЕД або Класифікатором послуг.
4. Метод трансфертного ціноутворення: обраний метод із Переліку, передбаченого ПКУ (наприклад, порівняльна неконтрольована ціна, ціна перепродажу, метод рентабельності).
5. Фінансові показники: ціна, кількість, собівартість, дохід, рентабельність.

Актуальна версія бланка звіту про контрольовані операції доступна на сайті ДПС України або в програмному забезпеченні для подання звітності. Використання застарілої форми може призвести до визнання звіту не поданим, тому важливо перевіряти актуальність документа.

Завантажити в Excel

Бланк звіту про контрольовані операції

Відомості про контрольовані операції

Завантажити в PDF

Бланк звіту про контрольовані операції

Відомості про контрольовані операції

Приклад заповнення звіту

Для розуміння порядку підготовки звітів з трансферного ціноутворення, розглянемо приклад. Українська компанія у 2024 році експортувала комплектуючі до електроніки до пов’язаної компанії на Кіпрі у сумі 12 млн грн. Застосовано метод ціни перепродажу для підтвердження відповідності умов здійснення зазначених операцій принципу «витягнутої руки». У звіті зазначається:

• Найменування контрагента, код країни, статус пов’язаності, інші ознаки визнання операцій контрольованими, податковий номер.
• Дати операцій: наприклад, квітень-червень 2024 року.
• Сума операції: 12 000 000 грн.
• Код товару за УКТ ЗЕД: 8536.69.90.
• Метод трансфертного ціноутворення: ціна перепродажу (також зазначається розрахований рівень рентабельності).
• Фінансові параметри: ціна продажу, вартість реалізації.

Заповнення має бути точним, адже на основі цих даних ДПС перевіряє відповідність операції ринковим умовам. У 2026 році, відповідно до змін у Податковому кодексі, посилено вимоги до локального бенчмаркінгу, що передбачає використання даних з українських джерел для порівняння цін, особливо для операцій із контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій.

Складання та заповнення звіту про КО

Порядок складання звіту про контрольовані операції визначений ст. 39 Податкового кодексу України та Наказом Мінфіну №8 від 18.01.2016. З лютого 2024 року набули чинності зміни, внесені Наказом Мінфіну від 07.12.2023 №673, які уточнюють вимоги до деталізації операцій. Звіт повинен відображати усі контрольовані операції, здійснені протягом звітного періоду, з урахуванням методології трансфертного ціноутворення.

Порядок заповнення звіту про контрольовані операції

1. Титульна сторінка:

• Повне найменування юридичної особи або ПІБ ФОП.
• Податковий номер.
• Звітний рік.
• Дата подання.
• Контактна інформація.
• Тип звіту (звичайний чи уточнюючий).

2. Розділ щодо операцій. Для кожної контрольованої операції зазначається:

• Найменування нерезидента та його реєстраційні дані.
• Статус пов’язаності.
• Країна реєстрації контрагента (для перевірки низькоподаткових юрисдикцій).
• Опис операції: дата, предмет, сума, валютний еквівалент.
• Показники рентабельності та обґрунтування вибору методу ТЦУ.

3. Методи трансфертного ціноутворення. Обирається один із методів, визначених ПКУ (порівняльна неконтрольована ціна, ціна перепродажу, витрати плюс, чистий прибуток, розподіл прибутку). Пояснюється доцільність методу, надаються розрахунки та посилання на зіставні операції. У 2026 році в пріоритеті локальний бенчмаркінг – порівняння цін із даними українського ринку.
4. Інформація про джерела даних. Вказується, звідки отримано інформацію для порівняння (бази даних, біржі, публічні звіти), що підтверджує обґрунтованість підходів.
5. Електронний формат. Звіт подається через Електронний кабінет платника або спеціалізоване програмне забезпечення. До файлу підвантажується електронний підпис.
6. Додатки (за потреби). Якщо для певних операцій потрібні уточнення, платник має право додати пояснювальні файли (ТЦУ-дослідження, витяги з контрактів, інші супровідні документи).

Порядок заповнення звіту про контрольовані операції є критично важливим, адже помилки можуть призвести до штрафів або перевірок.

Помилки при складанні звіту і як їх уникнути

Складання звіту про контрольовані операції потребує максимальної уважності. І хоча звітність вже кілька років є усталеною процедурою для великого бізнесу, платники все ще припускаються помилок. Часто – через недбалість або неправильне трактування норм. Нижче зібрано найтиповіші порушення та поради, як їх уникнути:

1. Неправильна ідентифікація контрольованих операцій. Платники або не враховують усі критерії контрольованості, або застосовують їх вибірково. Як наслідок – звіт не подається взагалі або включено не всі операції.
2. Некоректне визначення пов’язаних осіб. Не завжди правильно розпізнається структура власності, особливо коли вона багаторівнева. А саме на зв’язку між суб’єктами й ґрунтується підстава для визнання операції контрольованою.
3. Помилки у визначенні методів ТЦУ. Вибір методу без належного обґрунтування – класична проблема. Наприклад, замість методу порівняльної неконтрольованої ціни застосовують рентабельність, бо так «простіше».
4. Використання неперевірених джерел інформації про ринкові ціни. Особливо це стосується інтернет-ресурсів або внутрішньої інформації, яка не має зовнішніх підтверджень. Як наслідок, ДПС визнає таке обґрунтування неприйнятним.
5. Неузгодженість між показниками звіту та фінансової звітності. Операції з нерезидентами мають бути відображені як у звіті про контрольовані операції, так і у бухгалтерських документах. Будь-яке розходження викликає підозри у податківців.
6. Невчасне подання або неповна форма звіту. Пропуск терміну подання звіту про контрольовані операції у 2026 році – це автоматичний штраф. Те саме, якщо не заповнено всі обов’язкові поля або відсутні підтверджувальні додатки.
7. Технічні помилки. Проблеми із завантаженням файлів, неправильні формати, некоректний підпис тощо – це привід для відмови у прийнятті та ризик пропустити дедлайн.

Як уникнути помилок:

• Ретельна попередня перевірка. Проведіть аудит контрольованих операцій до подання звіту. Це дозволить виявити як невраховані операції, так і внутрішні суперечності.
• Документуйте кожен крок. Всі методики, розрахунки та обґрунтування зберігайте у вигляді файлів або протоколів. Це буде доречно у випадку перевірки.
• Використовуйте офіційний бланк звіту про контрольовані операції. Користуйтеся лише актуальною версією, доступною на сайті ДПС або у програмному забезпеченні з функцією автооновлення.
• Залучайте профільних консультантів. Якщо обсяг операцій значний, а структура – складна, звернення до спеціалістів із ТЦУ значно знижує ризик.
• Системно відстежуйте ціни у контрольованих операціях. Ведіть моніторинг цін ще на етапі укладення угод – це дозволить заздалегідь запобігти викривленням у звіті.

Врахування аспектів, перераховних вище, знижує ризики штрафів і перевірок, особливо у 2026 році, коли ДПС приділяє підвищену увагу локальному бенчмаркінгу та повноті звітності.

Терміни подачі звіту у 2026 році

У 2026 році граничний термін подання звіту за 2025 звітний рік встановлено на 1 жовтня 2026 року. Разом зі звітом учасники міжнародних груп компаній подають Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за формою, затвердженою Наказом Мінфіну від 31.12.2020 №839. Платники податків, чий річний дохід перевищує 150 млн грн, а обсяг операцій із кожним контрагентом-нерезидентом становить понад 10 млн грн, зобов’язані подавати звіт. Учасники міжнародних груп компаній із сукупним доходом від 50 млн євро надають додаткову документацію на запит ДПС протягом 30 календарних днів із дня отримання запиту.

Для виправлення помилок до або після закінчення терміну подання можна подати уточнюючий звіт.

Штрафи за неподання звіту

За порушення вимог щодо подання Звіту про контрольовані операції, Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній чи документації з трансфертного ціноутворення передбачено штрафи, розмір яких прив’язаний до прожиткового мінімуму для працездатної особи або до відсотків від суми контрольованих операцій:

• Неподання звіту про контрольовані операції: 300 прожиткових мінімумів.
• Несвоєчасне подання звіту: 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення, але не більше 300 прожиткових мінімумів.
• Невключення інформації про всі контрольовані операції у звіті: 1% від суми незадекларованих операцій, але не більше 300 прожиткових мінімумів.
• Неподання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: 100 прожиткових мінімумів.
• Неподання звіту чи Повідомлення протягом 30 календарних днів після граничного строку сплати штрафу: 5 прожиткових мінімумів за кожен день прострочення, але не більше 300 прожиткових мінімумів.
• Неподання документації з трансфертного ціноутворення на запит ДПС: 3% від суми контрольованих операцій, але не більше 200 прожиткових мінімумів.
• Несвоєчасне подання документації з ТЦУ: 2 прожиткові мінімуми за кожен день прострочення, але не більше 200 прожиткових мінімумів.
• Недотримання принципу «витягнутої руки»: додаткові податкові зобов’язання з податку на прибуток за результатами перевірки.

Під час воєнного стану штрафи не застосовуються за документально підтвердженої неможливості подання звіту чи Повідомлення, але документи потрібно подати протягом 6 місяців після припинення воєнного стану.

На що звертає увагу ДПС під час перевірки:

• відповідність задекларованих операцій критеріям контрольованості;
• обґрунтованість підходу до формування цін у контрольованих операціях;
• наявність та повнота документації;
• своєчасність подання звіту.

Враховуючи рівень штрафів, ще до завершення строку подання звіту доцільно провести аудит контрольованих операцій . Це дозволить виявити та виправити потенційні помилки й уникнути штрафів.

Консультації з підготовки звіту

Підготовка звіту про контрольовані операції вимагає знання українського законодавства та міжнародних стандартів трансфертного ціноутворення. Помилки у звіті можуть призвести до штрафів, тому виправданим рішенням для компаній, які здійснюють операції з нерезидентами, є професійні консультації.

Консультації з ТЦУ та податкові роз’яснення

Залучення фахівців з трансфертного ціноутворення дозволяє врахувати всі нюанси законодавства, зменшити ризики штрафів і сконцентруватися на бізнесі, не витрачаючи ресурси на складну технічну роботу з документами. Комплексна підтримка з боку експертів зазвичай включає:

• Аналіз операцій на відповідність критеріям контрольованості.
• Визначення пов’язаних осіб і оцінку структури власності.
• Рекомендації щодо вибору методу ТЦУ та джерел даних для бенчмаркінгу, зокрема локальних даних, як вимагається у 2026 році.
• Підготовку документації з ТЦУ, включаючи локальний файл, глобальний файл і звіт у розрізі країн (CbCR) для міжнародних груп із доходом від 750 млн євро.
• Податкові роз’яснення щодо заповнення звіту та подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Такі послуги особливо важливі для компаній у міжнародних групах або зі складними транскордонними операціями.

Аудит контрольованих операцій

Попередня перевірка контрольованих операцій дозволяє виявити ризики та помилки до подання звіту. Такий аудит включає:

• Перевірку правильності визначення контрольованих операцій.
• Оцінку обґрунтованості цін і методів ТЦУ.
• Аналіз повноти документації та її відповідності вимогам ПКУ.
• Рекомендації щодо усунення недоліків.

Дізнайтесь більше про безкоштовний аудит контрольованих операцій на нашому сайті.

Професійний підхід до підготовки звіту – це не лише можливість зекономити гроші, а й спосіб уникнути тривалих суперечок із податковими органами.

Ігор Сухоліт

Посада: Асоційований консультант (ACP) Департаменту аудиту та міжнародного оподаткування Групи Компаній “Парето”
Досвід роботи: понад 20 років