Опубліковано: 13.04.2020

Оновлено: 21.07.2021

Відповідно до вимог ст. 39 Податкового кодексу, абсолютно всі платники податків, які в 2020 році здійснювали контрольовані операції – повинні подати Звіт про контрольовані операції в ДПС до першого жовтня нинішнього року. Отже, платникам податків першочергово потрібно розібратися в ряді питань, які ми й обговоримо сьогодні.

Ознаки платників податків, які підпадають під контроль за трансферним ціноутворенням

1. Річний дохід платника податків від усіх видів діяльності в 2020 році, який визначений правилами бух. обліку повинен бути не менший, ніж 150 000 000 грн, за вирахуванням непрямих податків, тобто підсумовуємо показники:

  • чистий дохід від реалізації продукції;
  • інші операційні доходи;
  • прибуток від участі в капіталі;
  • інші фінансові доходи;
  • інші доходи.

Підприємствам, у яких за минулий рік були курсові різниці від перерахунку фінансів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність, варто не забувати, що прибуток від операційної та неопераційної курсової різниці приймається до уваги для обчислення річного доходу (150 000 000 грн).

2. Суму господарських операцій платника податків за 2020 рік з кожним контрагентом, який вказаний в ст. 39 ПКУ, має бути не менший, ніж 10 000 000 грн, за вирахуванням непрямих податків.

Щоб визначити кількість контрольованих операцій у розрізі контрагентів береться до уваги загальна вартість госп. операцій як по реалізації, так і по купівлі товарів/послуг з окремими контрагентами, а також всі інші операції (виплата відсотків по кредиту, оплата роялті та ін.). Операції, які виступають господарськими для цілей трансфертного ціноутворення, вказані у ст. 39 ПКУ.

Виявляючи вартісний критерій контрольованих операцій (10 000 000 грн) з контрагентами за минулий рік, платники податків з упевненістю можуть вважати, що обсяг дивідендів у грошовому еквіваленті, які нараховуються/сплачуються ними на користь нерезидентів у 2020 році, не виступає контрольованими операціями та не приймаються до уваги при виявленні даного вартісного критерію.

Більш того, щоб визначити кількість контрольованих операцій з контрагентом, не беруться до уваги курсові різниці від перерахунку фінансів в іноземній валюті та інших монетарних статей щодо операційної діяльності.

Важливо!

Щоб господарські операції платника податків були визнані контрольованими, потрібно два вартісних критерію – річний дохід та обсяг операцій з контрагентами. Крім того, вони повинні бути виконані одночасно.

3. Контрагент платника податків та господарська операція повинні відповідати будь-яким критеріям, зазначеним у ст. 39 ПКУ.

Це такі критерії:

  • контрагент-нерезидент виступає пов’язаною особою з платником податків;
  • зовнішньоекономічна господарська операція платника податків щодо реалізації/або купівлі товарів (послуг) виконувалася за участю комісіонера-нерезидента;
  • контрагент-нерезидент, зареєстрований у державі, яка перебувала серед переліку держав, що відповідають критеріям, встановленим у ст. 39 ПКУ, або контрагент-нерезидент виступає резидентом даних держав;
  • контрагент-нерезидент зареєстрований в організаційно-правовій формі, що входить до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, що не сплачують податок на прибуток, у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, і не виступають податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи;
  • господарські операції (внутрішньогосподарські розрахунки), які здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом у нашій країні.

Звіт по контрольованим операціям повинні подавати всі платники податків, прибуток яких за рік від будь-якої діяльності склав понад 150 000 000 грн і кількість господарських операцій з будь-якими контрагентами-нерезидентами, прописаними у ст. 39 ПКУ – більше 10 000 000 грн. Також це стосується постійних представництв нерезидентів, кількість операцій яких у минулому році було більше 10 000 000 грн.

Форма, згідно з якою подається Звіт про контрольовані операції за минулий рік

Форма звіту, власне, як і порядок його становлення, затверджується наказом Міністерства Фінансів України № 8. Даний звіт повинен бути наданий тільки в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку відповідно до Закону про електронний документообіг та електронний цифровий підпис.

Іншої процедури, припустимо, в паперовій формі, ПКУ та порядок його складання не має на увазі. Через те, що зовсім недавно став діяти наказ Міністерства Фінансів України № 242, платники податків перебувають у подиві – в якій формі необхідно подавати звіт за минулий рік. ДПС у свою чергу дала інформацію своїм територіальним органам, а також платникам податків, що звіт про КО, які були зроблені платниками податків протягом 2020 року слід заповнювати та подавати в оновленій формі й в тому порядку, який затверджений наказом № 242.

Крім того, співробітники ДПС вказали, що Звіти по 2020 році, які були подані платниками податків до набрання чинності оновлень, так само прийнято вважати дійсними. Враховуйте, що звіти, які були подані до 1 вересня 2019 року, заповнені в “старій” формі, ще вважаються дійсними. Однак після цього періоду, звіт повинен вже подаватися з урахуванням змін, які були внесені наказом 242.

Хто подає звіт?

Подавати Звіт про контрольовані операції зобов’язані ті платники податків, які вчинили за звітний період такі контрольовані операції.

Надавати документацію з трансфертного ціноутворення вам буде потрібно при запиті податкової служби. ТЦУ-документація являє собою пакет матеріалів, який формується за операціями, визначеними як “контрольовані”. Порядок визначення контрольованих операцій ми надали вище.

Однак це не всі вимоги для подачі ТЦУ-документації. Якщо ваші операції не є контрольованими, але підпадають під визначення п. п. 140.5.4-140.5.6 ПКУ, ви все одно будете зобов’язані подати документацію на запит податкової інспекції. Під таке визначення підпадають операції імпорту, а з 23 травня 2020 року й – експорту з наступними контрагентами:

  • З країн, віднесених до низькоподаткових юрисдикцій. Даний перелік країн був затверджений Постановою №1045.
  • З країн, в яких здійснено реєстрацію за особливою організаційно-правовою формою, яка вказує на те, що контрагенти мають право не сплачувати податок на дохід або корпоративний податок. У свою чергу, Перелік всіх організаційно-правових форм закріплений у Постанові №480.

Порядок складання звіту

В якій послідовності складати звіт про контрольовані операції, оприлюднено в наказі Мінфіну України, зареєстрованому 18.01.2016 в розділі 8. До документу повинні входити всі відомості про контрольовані операції, які провела компанія у звітний період. Їх відображають у первинних документах. У звіт також включають код назви операції. Орієнтуватися слід на додаток 3 до Порядку 4, п. 7. Якщо проведена операція, яка не увійшла в цей Порядок, вписують 036.

Помилки при складанні звіту

Технічні помилки, які допускають платники податків:

  1. Пункт із зазначенням повного імені особи. Фіксується ім’я, що збігається з тим, яке написано в угоді, й інформацією, що проходить у митних деклараціях (МД), накладних, у графі 23 доповнення, яке присутнє в декларації з Податку на прибуток.
  2. Код країни вказує на державу, де отримав реєстрацію нерезидент. Код повинен відповідати класифікації країн світу. Класифікація датується 30 грудня 2013 року. Затверджено документ Держслужбою статистики України під номером 426 під назвою «Про затвердження Статистичної класифікації країн світу».
  3. Якщо потрібно внести відомості в пункт Код ознаки взаємодії особи (за винятком кодувань 512-515 і 517-518), слід внести дані в Доповнення з найменуванням «Інформація про взаємодію декількох осіб».
  4. В осередок 3, що визначає тип предмета проведеної операції, вписують код типу предмета операції. Дізнатися код можна в додатку 4. Якщо ви реалізуєте товар, вибирайте код 201. Нематеріальні активи описує 202. Про цінні папери йдеться в коді 203. Надаючи послуги, необхідно вибирати 204. Банківська послуга вимагає вказати 205, а інші види фінансових послуг – 206 . Якщо виконуєте роботу – впишіть 207. Коли нерезидент інвестує в поточну діяльність постійного представництва України, фіксуйте 208.

З найпоширеніших помилок – до послуг відносять дії особи по сплаті роялті, які правильно відображати в коді 202. Не варто плутати фінансові та банківські послуги (205-206) з операціями 204.

  1. Якщо в осередку 3 (предмет операції) вказано код 204 (надання послуги), в осередку 6 важливо заповнити код, який визначає сферу діяльності.
  2. Якщо у графі 3 зафіксований код 201, у клітинку 5 вписують код, відповідний товару зовнішньоекономічної діяльності.
  3. Графа 9 повинна містити дані не про самого себе, а про сторону нерезидента. Наприклад, якщо проведена операція купівлі-продажу товару за кордон, у графі 9 фіксують покупця у вигляді коду 118. При імпорті продукції фіксується продавець під кодом 17.
  4. Фінансові операції та взяття кредиту передбачають відображення ставки в процентному співвідношенні в осередку 16.
  5. Результат, зазначений у графі 20 доповнення, яке додається до звіту, повинен збігатися з осередком 4, зафіксованим у звіті, що показує контрольовані операції.
  6. Правильне заповнення інформації в осередку 24 про сторону, дії якої підлягають аналізу.

Терміни подачі звіту

У 2021 році вперше подається Звіт про контрольовані операції. Цей документ направляється до податкової разом з Повідомленням про участь у міжнародній групі компаній.

Головне питання – коли ж подавати всі необхідні документи до податкової служби?

Терміни подачі закінчуються 1 жовтня в році, який слідує за звітним роком. Таким чином, платники податків зобов’язані подати до 1 жовтня 2021 року Звіт про контрольовані операції та Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Приклад звіту

Форма заповнення Звіту регулюється таким нормативно-правовим актом, як наказ Міністерства фінансів від 18 січня 2016 року.

Згідно з цим документом Звіт складається з трьох частин: заголовної, основної та додатку й інформація з додатком. Обов’язковою вимогою є мова оформлення – українська.

Нижче ми залишимо приклади бланків, які складені відповідно до українського законодавства.

Бланк звіту про контрольовані операції

Завантажити в Excel

Бланк звіту про контрольовані операції

Відомості про контрольовані операції

Завантажити в PDF

Бланк звіту про контрольовані операції

Відомості про контрольовані операції

Штраф за неподання звіту

У 2021 році прожитковий мінімум працездатної особи склав 2 270 гривень. Саме від цього показника залежить і розмір штрафів за неподання Звіту про контрольовані операції.

Таким чином, за ненадання Звіту про контрольовані операції платнику податків загрожує штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів, що становить 681 000 гривен. Також за несвоєчасне подання Звіту передбачено покарання – за кожен прострочений день 1 прожитковий мінімум. Однак ця сума не повинна бути більше, ніж 300 прожиткових мінімумів, тобто штраф становить від 2 270 до 681 000 гривен.,

Штрафи під час карантину

Карантин ввів свої зміни в повсякденне життя громадян. Сьогодні платники податків цікавляться, а чи передбачені певні штрафні санкції за несвоєчасне надання Звіту про КО, якщо граничний період збігається з проведенням протиепідемічних заходів. Давайте разом розберемо це питання.

Як відомо, якщо платник податків у звітному році проводив контрольовані операції, то до 1 жовтня він повинен подати відповідний звіт. Відповідальність за неподання документації закріплена в пункті 120.3 статті 120 Податкового кодексу України, а відповідальність за несвоєчасне надання – в пункті 120.6.

Згідно з українським законодавством платнику за ненадання звіту доведеться заплатити штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів, а за несвоєчасне надання – один прожитковий мінімум за кожен календарний день неподання документації, але не більше суми, що дорівнює 300 прожиткових мінімумів.

Однак в «Перехідних положеннях» Податкового кодексу України зазначено, що за порушення законодавства, вчинені з 1 березня 2020 року, відповідальність у вигляді штрафу не накладається. Але є винятки, санкція передбачена за:

  • порушення вимог, закріплених у довгостроковому договорі страхування;
  • відчуження майна, що знаходиться в заставі податкової служби, без попередньої згоди відповідного органу;
  • порушення у сфері, яка регулює такі товари, як бензин, спирт етиловий, алкоголь і тютюнові вироби;
  • порушення цільового призначення вищевказаних товарів;
  • проведення господарських операцій щодо вищевказаних товарів без відповідного на те дозволу та реєстрації;
  • встановлення в акцизних складах витратомірів-лічильників (рівномірів-лічильників)
  • порушення порядку нарахування або сплати, що стосується акцизних податків або рентної плати.

Крім того, законодавство ввело норму, яка встановлює, що з 1 березня 2020 року платники податків не повинні платити пеню. А в разі її нарахування, вона повинна бути списана за відповідний період.

Замовте безкоштовний аналіз
Вашої Документації по ТЦУ