Опубліковано: 06.05.2025
Оновлено: 16.01.2026
Хто зобов’язаний подавати звіт про КІК у 2026 році?
Після запровадження правил контролю за контрольованими іноземними компаніями (КІК) в Україні дедалі більше резидентів замислюються над тим, чи підпадає їхня діяльність під вимоги законодавства. У 2026 році подання звіту КІК є обов’язковим для всіх, хто відповідає визначеним критеріям. Розберімося, хто саме має подбати про це вже зараз.
Який критерій володіння чи контролю компанії за кордоном?
Обов’язок подавати звіти про КІК мають особи, які прямо чи опосередковано володіють 50% або більше в іноземній компанії або володіють 10% чи більше, якщо загальна частка володіння резидентами України в цій компанії перевищує 50%. Крім того, контролюючою є особа, яка здійснює фактичний контроль над іноземною компанією, наприклад, через управління її фінансами, прийняття ключових рішень чи довіреність, навіть без володіння часткою.
Варто враховувати, що контрольована іноземна компанія – це не лише юридична особа. До КІК можуть належати також трасти, фонди чи інші утворення без статусу юрособи, якщо резидент України має над ними фактичний контроль – тобто ухвалює ключові рішення, впливає на діяльність або отримує вигоду.
Хто вважається податковим резидентом?
Питання податкового резидентства – ключове для визначення обов’язку подавати КІК звітність. Податковим резидентом України визнається фізична чи юридична особа, зокрема:
- фізична особа, яка постійно проживає в Україні, має в Україні місце основного інтересу (сім’я, бізнес тощо) або перебуває в Україні понад 183 дні протягом календарного року;
- юридична особа, зареєстрована в Україні чи з управлінням з України.
Резидентство встановлюється відповідно до положень Податкового кодексу України та, в разі потреби, норм міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.
КІК це – механізм, який дозволяє податковим органам України контролювати доходи українських резидентів, отримані через компанії за кордоном.
Цей блок – ключ до розуміння того, чи потрібно готувати звіт КІК, тому важливо оцінити свою ситуацію за всіма цими критеріями ще до початку кампанії звітування.
Терміни та формат подання звіту про КІК
Щоб уникнути штрафів та претензій з боку податкових органів, важливо знати, коли та в якому вигляді потрібно подавати звіт КІК. Наразі законодавство чітко визначає строки, перелік документів та вимоги до форми їх подання.
Коли подавати звіт?
Звітність КІК у 2026 році подається разом із річною декларацією про майновий стан і доходи для фізичних осіб або про прибуток для юридичних осіб. Граничний строк – 1 травня 2026 року для фізичних осіб (можливе перенесення до 31 грудня за поважних причин, як-от хвороба чи перебування за кордоном) і 1 березня 2026 року для юридичних осіб.
Важливо пам’ятати, що порушення строків подання може призвести до значних штрафів. Подати звіт вчасно – це не лише вимога закону, а й спосіб уникнути ризиків і зайвих витрат.
Які звіти потрібно подати (фінзвітність, повідомлення, пояснення)?
Пакет документів для звіту про КІК містить:
- Повідомлення про факт володіння або контролю над КІК – його слід подавати протягом 60 днів після набуття чи втрати контролю над компанією.
- Фінансова звітність КІК – зазвичай готується відповідно до міжнародних стандартів фінзвітності (МСФЗ) або національних стандартів тієї юрисдикції, де зареєстрована компанія.
- Пояснення або додаткова інформація – наприклад, щодо джерел доходу КІК, структури власності або підтвердження наявності контролю.
- Звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК звітність) – основний документ, який включає розрахунок прибутку КІК та суми податку, що підлягає сплаті в Україні.
Усі документи можна подати через електронний кабінет платника податків, що значно спрощує процес. Однак форма подачі має відповідати технічним вимогам – зокрема, документи подаються у форматах PDF чи JPG.
Якщо ви сумніваєтеся у форматі, обсязі або структурі даних – краще звернутися за консультацією, адже правильне заповнення КІК звітності – запорука спокою та уникнення перевірок.
Підготовка звіту: документи, які варто зібрати заздалегідь
Щоб не витрачати нерви в останній момент, радимо готувати документи для звіту про КІК заздалегідь. Це допоможе уникнути помилок, штрафів і заощадить час при поданні звітності. Ось що слід мати під рукою.
Які бухгалтерські документи будуть потрібні?
Основою для складання звіту є фінансова звітність контрольованої іноземної компанії. Її потрібно підготувати за правилами, встановленими в країні реєстрації КІК, або за міжнародними стандартами (МСФЗ). В обов’язковому порядку збирають:
- баланс (звіт про фінансовий стан);
- звіт про прибутки та збитки;
- виписки, статути чи договори, що підтверджують структуру власності КІК.
Також варто мати документи, що підтверджують розмір отриманого прибутку, виплачені дивіденди, сплачені податки та інші ключові фінансові операції. Ці дані допоможуть правильно розрахувати прибуток КІК, який підлягає оподаткуванню в Україні. Документи, складені іноземною мовою, мають бути перекладені українською та засвідчені (нотаріально чи перекладачем).
Чи обов’язково проводити аудит КІК?
Аудит фінансової звітності КІК не є обов’язковим у кожному випадку, однак у певних ситуаціях без нього не обійтися. Знати ці винятки важливо ще на етапі підготовки до КІК звітності.
Зокрема, аудит є обов’язковим, якщо український контрольований учасник КІК хоче не включати прибуток цієї компанії до свого оподатковуваного доходу. Така можливість передбачена п. 39-2.5.4 ПКУ – за умови, що КІК сплатила податок на прибуток за місцем реєстрації за ставкою не нижчою за 13% або її пасивні доходи становлять не більше 20% від загального доходу.
Щоб скористатися цим правом, потрібно:
- мати підтвердження сплати податку КІК за кордоном;
- надати фінансову звітність, аудит якої проведено відповідно до міжнародних стандартів аудиту (МСА);
- вчасно подати відповідні документи разом зі звітом про КІК до податкової.
У всіх інших випадках аудит фінзвітності не є обов’язковим, але може бути рекомендованим, особливо якщо КІК має складну структуру, великі обороти чи взаємодіє з декількома юрисдикціями.
У якій формі готувати документи (PDF, XBRL тощо)
Податкове законодавство дозволяє подавати документи в електронному вигляді. Найбільш поширеними форматами є:
- PDF – для сканованих копій фінансової звітності, пояснень, довідок;
- XLS/XLSX – для таблиць з розрахунками (неофіційний формат, використовується для внутрішньої підготовки);
- DOC або JPG – для скан-копій довіреностей чи підтверджувальних листів.
- XBRL – сучасний формат для структурованої фінансової звітності, який використовується в Україні для звітів публічних компаній.
Українська податкова наразі приймає основні файли у PDF, іноді – у форматах DOC або JPG. Уточнюйте вимоги у вашого бухгалтера або консультанта, адже форма звіту про КІК впливає на його прийняття.
Найпоширеніші помилки при звітуванні про КІК
Звітування про КІК – процес новий і доволі складний, тому навіть відповідальні платники можуть припуститися помилок. Щоб уникнути штрафів і непорозумінь із податковою, варто заздалегідь знати про типові ризики. Ось найпоширеніші з них:
Зволікання з поданням
Одна з найтиповіших помилок – відкласти підготовку документів на останній момент. Звіт про КІК вимагає часу, уваги до деталей та взаємодії з бухгалтерами, аудиторами, юристами. Якщо почати підготовку занадто пізно, можна просто не встигнути зібрати необхідні документи або зробити це поспіхом і з помилками. Це загрожує штрафами та, якщо прибуток КІК підлягає оподаткуванню, донарахуванням податків.
Відсутність підтвердження доходів
Ще одна поширена ситуація – коли український контрольований учасник намагається не включати прибуток КІК до свого оподатковуваного доходу, але не має достатніх підтверджень. Наприклад, немає аудованої фінзвітності або документів про сплату податку за кордоном. У такому разі податкова може не прийняти таку позицію та прибуток доведеться декларувати, а потім сплачувати податки в Україні.
Неправильне визначення контролю
Буває, що платники не визнають КІК у ситуаціях, коли контроль фактично існує. Наприклад, вони володіють 50% компанії, але формально не мають впливу на управління, тому не вважають її контрольованою. Але в реальності контроль може встановлюватися не лише за часткою володіння, а й через фактичне управління або спільний контроль з іншими особами. Неправильне визначення може призвести до прихованої КІК і відповідальності за неподання звіту.
Які штрафи передбачені за неподання або помилки у звіті?
Законодавство передбачає досить сувору відповідальність за порушення правил звітування про КІК. При цьому варто розрізняти два основних види санкцій: за неподання звіту і за подання з порушеннями або помилками.
Штрафи за неподання
Якщо повідомлення про КІК або сам звіт не подані у встановлений строк, це може спричинити накладення штрафу:
- 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2026 році це 332 800 грн) – за неподання звіту;
- 50 розмірів прожиткового мінімуму (166 400 грн) – за неподання повідомлення про КІК;
- додатково – штраф за несплату податку, якщо прибуток КІК підлягав декларуванню. Але під час воєнного стану стягнення штрафів за порушення строків звітності КІК призупинено.
Штрафи за подання з порушеннями
Якщо звіт або повідомлення подані, але з недостовірними відомостями, можливі інші санкції:
- 10 розмірів прожиткового мінімуму (33 280 грн у 2026 році) – у разі заниження оподатковуваного прибутку;
- 3% від доходу КІК – якщо дані у звіті або документах істотно спотворені з умислом;
- у серйозних випадках податкова може ініціювати додаткові перевірки.
Інші помилки, що можуть призвести до штрафів
- Ігнорування зобов’язань, якщо КІК не працює – навіть якщо компанія не веде діяльності, звітність залишається обов’язковою;
- Невірна оцінка звільнення від оподаткування – не всі юрисдикції, де працює КІК, забезпечують автоматичне звільнення, і це потрібно ретельно перевіряти;
- Невчасна комунікація з іноземними бухгалтерами та аудиторами – це часто заважає вчасно підготувати звітність або отримати потрібні документи.
Як бачимо, більшість помилок пов’язані з неуважністю або недостатнім розумінням вимог. Тому головне правило – не відкладати підготовку звіту й за потреби звертатися до фахівців.
Що робити, якщо ви не встигли підготувати звіт про КІК?
Підготовка звіту про КІК – справа не з легких. А коли дедлайни вже «на носі», а документи ще в роботі, виникає паніка. Що робити, якщо ви не встигли? Розглянемо варіанти виходу з цієї ситуації.
Чи передбачена відстрочка?
Податкове законодавство України не передбачає загальної автоматичної відстрочки для подання звіту про контрольовану іноземну компанію. Водночас фізичні особи можуть подати заяву до податкової про перенесення строку до 31 грудня 2026 року за поважних причин (наприклад, хвороба, перебування за кордоном, форс-мажор). Таке звернення не гарантує уникнення штрафів, однак може бути враховане при їх розгляді. Також зазначимо, що юридичні особи такої можливості не мають.
Як діяти, щоб мінімізувати наслідки?
Перше, що варто зробити – якомога швидше подати звіт, навіть із запізненням. Але є і хороша новина: під час воєнного стану штрафи за порушення строків звітності КІК призупинено, тож у вас є шанс виправити ситуацію без зайвих витрат. Паралельно підготуйте пояснення причин затримки, наприклад, через хворобу чи форс-мажор, і додайте документи, що їх підтверджують. Це допоможе показати податковій, що ви старалися, і уникнути проблем, коли воєнний стан закінчиться.
Важливо не чекати на «покарання», а взаємодіяти з податковими органами проактивно – це збільшує шанси на пом’якшення наслідків.
Як уникнути помилок і подати звіт без ризиків?
Підготовка звіту про КІК – це складний процес, який вимагає не тільки уваги до деталей, а й глибокого розуміння податкових вимог. Попри вашу кваліфікацію, помилки можуть бути важко помітні, тому важливо знати, коли краще звернутися за допомогою.
Коли доцільно звертатися до аудиторської компанії?
Якщо у вас виникають сумніви щодо правильності оформлення звіту або складних бухгалтерських нюансів, варто звернутися до аудиторської компанії. Зазвичай, це необхідно у разі, коли звітність вимагає перевірки на відповідність стандартам (наприклад, якщо ваша КІК має специфічну структуру або велику кількість міжнародних транзакцій). Аудит допоможе не лише уникнути помилок, а й знизить ризик штрафних санкцій за некоректне подання звіту.
Яку роль відіграє податковий консалтинг у звітності?
Податкові консультанти можуть допомогти у точному визначенні, які саме доходи мають бути включені до звіту, а також у роз’ясненні складних моментів податкового законодавства. Крім того, вони можуть підказати оптимальні шляхи для зниження податкових ризиків, що дозволить вам зосередитися на розвитку власного бізнесу, а не на страхах перед перевірками.
Якщо ви сумніваєтеся, чи все врахували у звіті про КІК, не залишайте це на потім. Краще переконатися зараз, ніж виправляти згодом. Тепер, коли ви знаєте все про звіт КІК, хто подає і як його підготувати, не зволікайте – зверніться до фахівців. Консультація зі спеціалістами з податкового права та аудиту допоможе не лише уникнути типових помилок, а й заощадити час, нерви та кошти. Ми у «Парето» знаємо, як зробити цей процес простим і передбачуваним. Звертайтеся – підтримаємо на кожному етапі.
Часті запитання (FAQ)
Що таке КІК простими словами?
КІК – це контрольована іноземна компанія. Простими словами, це компанія, траст чи фонд, зареєстровані в іншій країні, якими фактично керує резидент України (фізична чи юридична особа). Якщо ви маєте вплив на прийняття рішень у такій структурі – наприклад, володієте 50% або більше у статутному капіталі, маєте 10% чи більше за сукупної частки резидентів України понад 50%, або керуєте через фактичне управління або довіреність – то це і є КІК. Тобто, навіть якщо компанія «живе» за кордоном, а ви її контролюєте – для податкової це контрольована іноземна компанія, і про неї потрібно подавати звіт.
Чи потрібно подавати звіт, якщо КІК не має прибутку?
Так, потрібно. Навіть якщо контрольована іноземна компанія не отримувала прибутку, власник все одно зобов’язаний подати звіт про КІК. Наявність або відсутність прибутку не звільняє від обов’язку звітувати. У такому випадку звітність подається з нульовими показниками.
Як перевірити, чи я зобов’язаний звітувати?
Щоб зрозуміти, чи треба подавати звіт про КІК, спершу перевірте, чи ви контролюєте іноземну компанію, траст чи фонд. Простими словами, ви – контролююча особа, якщо: володієте більше ніж 50% у статутному капіталі; особисто маєте 10% чи більше, але разом з іншими українцями – понад 50%; або ж керуєте компанією, наприклад, через довіреність чи приймаєте ключові рішення. Якщо хоча б одна з цих умов виконується, звіт подавати треба! Є сумніви? Краще зверніться до консультанта, щоб не пропустити дедлайн.
Чи подається звіт окремо по кожній КІК?
Так, звіт про КІК подається окремо для кожної контрольованої іноземної компанії. Неважливо, чи у вас одна КІК чи десяток – по кожній потрібно заповнити окремий звіт із її фінансовими даними, структурою власності й іншими деталями. Тож краще підготуйте документи заздалегідь.
Посада: Асоційований консультант (ACP) Департаменту аудиту та міжнародного оподаткування Групи Компаній “Парето”
Досвід роботи: понад 20 років
