Опубліковано: 28.05.2021

Оновлено: 28.05.2021

Нещодавно консалтингова компанія «Парето» провела черговий вебінар на тему «Підтвердження умов Контрольованих операцій – Методи та Джерела даних у ТЦУ». Цього разу спікерами були Ігор Сухоліт, керівник практики ТЦУ групи компаній «Парето», та Ірина Фещенко, провідний аудитор.

Отже, під час вебінару було зазначено наступне. 

Перелік ТЦУ Методів передбачено пунктом 39.3.1 Податкового кодексу. Це 5 методів:

  • Метод Порівняльної неконтрольованої ціни;
  • Метод ціни перепродажу;
  • Метод «витрати плюс»;
  • Метод чистого прибутку;
  • Метод розподілення прибутку.

Метод порівняльної неконтрольованої ціни експерти розподілили у двох напрямках. Це пояснюється тим, що для окремих видів товарів Податковим кодексом передбачено доцільність застосування біржових котирувань. Раніше, норми кодексу щодо котирувань ціни були більш жорсткі. На такі види товарів, які називались, «товари, що мають біржові котирування» передбачалось застосування лише біржових котирувань з переліку визначених товарних бірж. Зараз ці норми лише вказують на доцільність, а не на зобов’язання застосовувати котирувальні ціни. До речі, змінена і сама термінологія – з біржових товарів на «сировинні товари». Перелік таких товарів вже визначений Порядком №1221, що прийшов на зміну Порядку №616.

Попри те, що Порядок №616 скасований, спеціалісти рекомендують не залишати його без уваги. Адже він містить перелік товарних бірж і дані, які можна використовувати для отримання зіставних котирувань щодо наших товарів.

Після того, як спікери розповіли про застосування Методу ПНЦ, вони повернулися до питання вибору ТЦУ методу. У цьому процесі вони виділили кілька базових ознак, що встановлюються податковим кодексом. 

Отже, базові ознаки вибору методу: 

  1. Доцільність;
  2. Пріоритетність;
  3. Можливість комбінування методів.

Крім того, експерти зазначили, що необхідно ідентифікували ТЦУ-операцію. У першу чергу, переглянули, чи є внутрішні подібні неконтрольовані операції у компанії. Якщо є, то обираємо метод – або ПНЦ або Ціни перепродажу чи Витрати плюс. Якщо немає, то можемо також розглянути або ПНЦ – але вже по зовнішнім джерелам даних. Або метод чистого прибутку. Метод розподілу прибутку також можемо розглядати.

Важливо зауважити, що перед вибором Методу ТЦУ по рентабельності – Ціни продажу, Витрати плюс, Чистого прибутку чи Розподілу прибутку потрібно визначитись з тестованою стороною. Тобто відносно кого ми застосовуватимемо методику: щодо вашої компанії чи контрагента-нерезидента. Від цього залежить вибір досліджуваного показника за ТЦУ-методом. 

Також необхідно пам’ятати, що Метод Ціни перепродажу або Витрати плюс при використанні зовнішніх джерел даних не застосовні. Ці методи ще називають дзеркальними. Вони аналізують валову рентабельність, але під різними кутами.

Згідно з пунктом 39.3.2.4 необхідно застосовувати для ТЦУ-досліджень «незалежний» ТЦУ показник. Незалежність означає, що такий показник не має містити у своїй формулі сум, що формуються в контрольованій операції. Також при застосуванні будь-якого методу ТЦУ ми зобов’язані забезпечити ідентичність розрахунку в зіставних показниках (тобто тих, що підібрані) та відповідного показника ТЦУ-операції.

Під час обґрунтування комбінації методів експерти пішли від зворотного. Вони взяли 2 підпункти, що мають відношення до поєднання методів – це 39.3.2.1 та 39.3.2.7.

Взагалі, за тим же пунктом 39.3.2.1 Кодексу вказано, що можемо не застосовувати більше одного методу. Але можемо ж і застосовувати. І не даремно було зазначено наступний абзац цього положення Кодексу. У ньому тонкий натяк, що податкова може довести доцільність застосування іншого методу. А комбінацією методів ми якби граємо на випередження. Застосовуємо кілька методів, але отримуємо підтвердження під різними кутами.

Звичайно, це більш тяжко. Проте наша команда аудиторів «Парето» свідомо на це йде. І це безкоштовно для клієнтів. Адже коли укладається договір, ще не зрозуміло, чи потрібно буде використовувати комбінацію. До цього висновку спеціалісти доходять уже в ході роботи над проектом. Але вони завжди йдуть на збільшення обсягу роботи, бо це дозволить укріпити позиції Документації, а тому збільшить задоволення клієнта. 

Коли ми застосовуємо лише внутрішні джерела даних – наприклад Метод Ціни перепродажу чи Метод Витрати плюс, то доцільно застосувати й зовнішні джерела – використовуючи вже Метод чистого прибутку. Так ми запобігаємо питання податкової щодо об’єктивності застосування тих самих «внутрішніх» даних.

Також експерти вважають та дотримуються такого підходу, що варто відносно окремих контрольованих операцій застосовувати не лише Метод за ціною, тобто Порівняльної неконтрольованої ціни. А й поєднувати його з методом по рентабельності – Метод чистого прибутку.

Наприклад, застосовувати підходи «post-loans profitability» та «post-royalty profitability». Це означає, що досліджується не лише та ж ставка щодо кредитів або роялті, а ще й аналізується рентабельність після сплати відсотків по таким кредитам або роялті.

Бажаєте дізнатися більше? Тоді більше інформації, таблиць, схем та роз’яснень дивись у повній версії вебінару!

Замовте безкоштовний аналіз
Вашої Документації по ТЦУ