Вебінар «Red flags для податкових запитів з трансфертного ціноутворення»

Опубліковано: 23.08.2026

Оновлено: 23.08.2026

Чому одна компанія після подання звітності з ТЦУ не отримує додаткових запитань від ДПС, а іншій надходить запит? Які показники, операції та обставини можуть привернути увагу податкового органу? І що варто перевірити заздалегідь, щоб бути готовими до податкового контролю?

У сфері трансфертного ціноутворення ДПС аналізує не тільки сам факт подання звітності. Значення можуть мати обсяги контрольованих операцій, фінансові результати компанії, характер операцій, обраний метод ТЦУ, дані міжнародної звітності та інші обставини. Частина з них може стати сигналом для проведення моніторингу, направлення запиту або подальшої перевірки.

20 серпня 2026 року компанія «Парето» провела вебінар «Red flags для податкових запитів з трансфертного ціноутворення», під час якого експерти розібрали, які обставини найчастіше привертають увагу ДПС, чим відрізняються моніторинг і перевірка та які питання податкова служба ставить платникам податків у запитах щодо контрольованих операцій.

Що було на вебінарі?

Під час вебінару детально розглянули практику податкового контролю у сфері трансфертного ціноутворення та типові обставини, які можуть привертати підвищену увагу ДПС. Зокрема, обговорили:

• що таке Red Flags у ТЦУ та за якими ознаками їх можна визначити;
• як працюють моніторинг контрольованих операцій і перевірка дотримання принципу «витягнутої руки»;
• які обставини найчастіше стають підставою для моніторингу та запитів ДПС;
• що може підвищити ризик перевірки з трансфертного ціноутворення;
• які наслідки можуть мати самостійні коригування та коли виникає питання конструктивних дивідендів;
• які види запитів у сфері ТЦУ надсилає ДПС та які питання в них порушує;
• що саме перевіряє ДПС під час перевірки контрольованих операцій.

Також учасникам підготували три зразки відповідей на поширені запити ДПС: щодо розбіжностей між Звітом про контрольовані операції та даними митної системи, неподання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній та підтвердження відповідності операцій принципу «витягнутої руки».

Наприкінці вебінару спікери відповіли на запитання учасників щодо практичних ситуацій у сфері ТЦУ.

Бажаєте побачити повну версію вебінару? Тоді перегляньте це відео:

Що таке Red Flags у ТЦУ та звідки вони беруться

Red Flags, так звані «червоні прапорці» у трансфертному ціноутворенні – це ознаки, які можуть привернути увагу ДПС до контрольованих операцій компанії. Йдеться про окремі показники, характер операцій, фінансові результати, дані звітності або інші обставини, які податкова може розцінити як потенційний бюджетний ризик.

За спостереженнями фахівців «Парето», більшість запитів ДПС пов’язані з типовими ознаками ризику. Компанія протягом близько 10 років систематизує такі випадки на основі:

• запитів, які отримують клієнти;
• питань, що найчастіше порушує ДПС;
• офіційних матеріалів та інструкцій податкової служби;
• практики взаємодії з представниками контролюючих органів.

Умовно такі Red Flags можна поділити на дві групи: ті, що найчастіше призводять до моніторингу та запитів ДПС, і ті, що можуть свідчити про підвищений ризик перевірки контрольованих операцій. Такий поділ базується на практичному досвіді роботи з податковим контролем у сфері ТЦУ.

Моніторинг і перевірка: як працює податковий контроль у ТЦУ

Податковий контроль у сфері ТЦУ умовно можна розділити на два етапи – моніторинг контрольованих операцій та перевірку дотримання принципу «витягнутої руки».

Під час моніторингу ДПС аналізує наявні дані, визначає можливі бюджетні ризики та направляє платнику податків запити для їх уточнення або підтвердження. На цьому етапі компанія може отримати, зокрема, запит на надання документації з ТЦУ.

Перевірка починається тоді, коли податковий орган уже має підстави детальніше дослідити контрольовані операції. Під час неї ДПС аналізує обставини операцій, формує доказову базу та визначає, чи дотримано принципу «витягнутої руки».

Важлива різниця між цими етапами полягає в наслідках:

• під час моніторингу ДПС може застосувати окремі штрафи, зокрема за відсутність документації з ТЦУ;
• донарахування податку на прибуток через невідповідність операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється за результатами перевірки.

Тому отримання запиту ще не означає, що ДПС встановила порушення. На етапі моніторингу контролюючий орган насамперед збирає та перевіряє інформацію, на підставі якої вирішує, чи є підстави для подальшої перевірки.

«Добровільні» коригування та конструктивні дивіденди

На етапі моніторингу ДПС не здійснює донарахування податку на прибуток через невідповідність контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Якщо компанія після отримання запиту самостійно збільшує податкові зобов’язання до початку перевірки, таке коригування є самостійним рішенням платника податків.

Таке рішення може мати кілька важливих наслідків:

• обов’язок підготувати документацію з ТЦУ зберігається незалежно від проведеного коригування;
• самостійне коригування за певними операціями в одному періоді може привернути додаткову увагу ДПС до аналогічних операцій у наступних роках;
• при коригуванні потрібно окремо враховувати правила щодо конструктивних дивідендів.

Наприклад, якщо при імпорті компанія збільшує фінансовий результат через те, що ціна придбання у нерезидента перевищує рівень, визначений за принципом «витягнутої руки», відповідна сума перевищення може підпадати під визначення конструктивних дивідендів за пп. 14.1.49 ПКУ.

У такому разі застосовуються правила оподаткування доходів нерезидента, передбачені п. 141.4.2 ПКУ. Базова ставка становить 15%, якщо іншу ставку не передбачає міжнародний договір між Україною та країною, податковим резидентом якої є нерезидент.

Які обставини можуть стати підставою для моніторингу та запитів ДПС

Під час моніторингу ДПС аналізує дані про контрольовані операції, фінансові показники компанії та інформацію, зазначену у звітності. Найчастіше увагу можуть привернути такі обставини:

• значні обсяги контрольованих операцій – чим більша сума операцій, тим вищими можуть бути потенційні бюджетні ризики;
• систематичні збитки або зменшення сплати податку на прибуток;
• операції, які ДПС вважає ризиковими, зокрема роялті, проценти за кредитами, інжинірингові, інформаційні та інші послуги, щодо яких можуть виникати питання про їхню ділову мету та фактичний результат;
• дані про застосування методів ТЦУ – обраний метод, джерела інформації, показники рентабельності та інші відомості зі Звіту про контрольовані операції;
• зростання обсягу контрольованих операцій або суттєве розширення їх номенклатури порівняно з попередніми періодами.

Окрему увагу варто приділяти відповідності даних у Звіті про контрольовані операції фактичним умовам операцій та підготовленій документації з ТЦУ. Якщо обраний метод, показники або характер операцій викликають запитання, ДПС може направити запит для отримання додаткових пояснень і підтвердних документів.

Що найчастіше стає підставою для перевірки з ТЦУ

Перевірці з трансфертного ціноутворення зазвичай передує моніторинг, під час якого ДПС збирає інформацію та оцінює бюджетні ризики. Імовірність переходу до перевірки зростає, якщо виявлені обставини потребують детального дослідження.

Найчастіше увагу привертають:

• неналежні або неповні відповіді на запити ДПС, зокрема відсутність необхідних пояснень і документів;
• ризики, виявлені у звітності з КІК та міжнародній звітності групи, якщо вони вказують на можливе заниження податкових зобов’язань;
• значна залежність від одного контрагента у контрольованих операціях, наприклад, коли імпорт переважно припадає на одного нерезидента чи експорт – на одного іноземного контрагента;
• значні обсяги операцій із контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій, особливо коли виникають питання щодо функцій, ресурсів і економічної ролі такого контрагента;
• інформація від інших державних органів або підрозділів ДПС, міжнародні запити чи інші обставини, які потребують окремого дослідження;
• реструктуризація бізнесу, зокрема передача частини функцій, активів або доходів за кордон;
• порушення у звітності з ТЦУ – несвоєчасне подання, помилки, неподання окремих форм або повідомлень;
• недекларування контрольованих операцій, яке ДПС може виявити через зіставлення даних звітності, митної інформації та міжнародних реєстрів;
• судові спори з ДПС, які залежно від предмета спору можуть посилити увагу до операцій компанії.

Такий поділ не є абсолютним: одна й та сама обставина може спочатку стати підставою для запиту, а після аналізу отриманих пояснень і документів – для подальшої перевірки. Тому важливе значення має те, наскільки повно компанія пояснює свої операції та підтверджує їх документацією.

Які запити надсилає ДПС і про що найчастіше запитує

У сфері трансфертного ціноутворення компанія може отримати від ДПС три основні види запитів:

• інформаційний запит за п. 73.3.1 ПКУ – для отримання пояснень та інформації щодо окремих обставин. Строк відповіді становить 15 робочих днів;
• запит на надання документації з ТЦУ за п. 39.4.4 ПКУ;
• запит на додаткову інформацію або уточнення документації за п. 39.4.9 ПКУ.

Запити за ст. 39 ПКУ свідчать про детальніший аналіз контрольованих операцій та їх відповідності принципу «витягнутої руки». Якщо документація з ТЦУ на цей момент не підготовлена, можливості для реагування суттєво звужуються.

Серед найпоширеніших питань ДПС:

• розбіжності між Звітом про контрольовані операції та даними Державної митної служби – наприклад, через валютну передоплату або різні дати відображення поставки в обліку та митного оформлення;
• обґрунтування обраного методу ТЦУ;
• причини невключення окремих операцій до Звіту про контрольовані операції;
• непроведення 30% коригувань за операціями, передбаченими пп. 140.5.4 та 140.5.5-1 ПКУ, якщо компанія підтверджує їх відповідність принципу «витягнутої руки»;
• пояснення щодо нетипових операцій, їх рентабельності та ділової мети.

ДПС може одразу вимагати документи та розрахунки, які підтверджують позицію компанії. Тому наявність підготовленої документації з ТЦУ дає змогу швидше та змістовніше відповісти на запит.

На що звертає увагу ДПС під час перевірки ТЦУ

Під час перевірки ДПС детально аналізує економічний зміст контрольованих операцій, їх документальне підтвердження та відповідність принципу «витягнутої руки».

Основна увага зосереджується на таких питаннях:

• ділова мета операцій – чи була операція економічно доцільною для платника податків та чи відповідає вона звичайній діяльності компанії;
• ціноутворення в ланцюзі постачання – як формується ціна та як розподіляється прибуток між учасниками операції;
• фактичний виробник і кінцевий споживач – це допомагає визначити реальну роль кожної сторони в операції;
• дохід і собівартість контрольованих операцій – перевіряються бухгалтерські регістри, первинні документи та інші матеріали, які підтверджують відповідні показники;
• накладні витрати та порядок їх розподілу – чи правильно вони враховані при визначенні ціни або рентабельності контрольованих операцій;
• зіставна інформація – які джерела використовувалися для формування ринкового діапазону та наскільки відібрані зіставні значення відповідають умовам досліджуваних операцій;
• функції та ресурси сторін – зокрема, чи мав нерезидент персонал, приміщення, обладнання та інші ресурси, необхідні для фактичного виконання своїх функцій.

На підставі цих даних ДПС визначає, чи відповідає розподіл доходів між сторонами фактично виконаним функціям та чи не призводять умови контрольованих операцій до заниження бази оподаткування в Україні.

Ви готові до запитів від ДПС?

Податковий запит часто стає наслідком обставин, які можна виявити заздалегідь. Тому доцільно ще до початку моніторингу або перевірки оцінити, які операції та показники можуть привернути увагу ДПС. Ви можете:

• перевірити контрольовані операції на наявність ознак підвищеного податкового ризику;
• зіставити дані Звіту про контрольовані операції, документації з ТЦУ та інших джерел;
• оцінити, чи достатньо обґрунтовані метод ТЦУ, показники рентабельності та ділова мета операцій;
• підготувати документи та пояснення, які можуть знадобитися у разі запиту ДПС.

Якщо хочете оцінити ризики у своїх контрольованих операціях або вже отримали запит від ДПС, звертайтеся до компанії «Парето». Наші фахівці проаналізують ситуацію, допоможуть підготувати відповідь та супроводжуватимуть подальшу комунікацію з податковою службою.

Ігор Сухоліт

Посада: Керівник Департаменту аудиту та міжнародного оподаткування Групи Компаній “Парето”
Досвід роботи: понад 20 років