КІК-2025 і далі: нові вимоги, ризики та підготовка до перевірок у 2026 році

Опубліковано: 05.10.2025

Оновлено: 02.11.2025

Як підготуватись до звітування по КІК так, щоб не мати проблем із податковою? Які зміни відбулись у законодавстві у 2025 році та що вони означають на практиці? І головне – що потрібно зробити вже зараз, щоб у 2026 не було штрафів і неприємних несподіванок?

Відповіді на ці запитання дали керівник консалтингової компанії «Парето» Олег Івченко та експерт із міжнародної фінансової звітності та податкового законодавства Степан Мартинюк під час вебінару «КІК-2025 і далі: нові вимоги, ризики та підготовка до перевірок у 2026 році».

Про що був вебінар: головні теми та практичні висновки

Спікери детально розібрали ключові аспекти звітування по КІК: від законодавчих оновлень до практичних інструментів підготовки до перевірок.

На вебінарі обговорили наступне:

• Чому тема КІК є критично важливою у 2025 році? Які виклики постають перед бізнесом – прозорість, звітність, ризики штрафів.
• Огляд законодавчих змін та нових вимог: Що змінилося у 2025 році, як податкова трактує фактичний контроль, нові критерії для визнання КІК, строки та формат звітності.
• Основні ризики для бізнесу: Типові помилки у звітах, ризики подвійного оподаткування, слабкі місця в корпоративному управлінні – з прикладами з реального бізнесу.
• Підготовка до перевірок у 2026 році: Чекліст, які документи готувати вже зараз, внутрішній аудит, оптимізація структури КІК, податкове планування.
• Сесія Q&A: Спікери відповіли на запитання учасників, які надходили заздалегідь і під час прямого ефіру.

Бажаєте побачити повну версію вебінару? Тоді дивіться це відео:

Експерти вебінару: хто ділився досвідом і порадами щодо КІК

• Олег Івченко – директор консалтингової компанії «Парето», експерт з оцінки майна, майнових прав та бізнесу. Член TEGOVA, WAVO-WRV, Всеукраїнської асоціації фахівців оцінки. Має глибоку практику на перетині оцінки та податкового структурування.
• Степан Мартинюк – експерт із міжнародної фінансової звітності, МСФЗ та корпоративного оподаткування. Спеціалізується на консолідації звітності, трансферному ціноутворенні та структуризації міжнародного бізнесу.

Чому контрольовані іноземні компанії (КІК) – ключовий виклик для бізнесу у 2025 році

Контрольовані іноземні компанії (КІК) – це частина реальної податкової практики. У 2025 році акцент змістився на виконання: бізнес має звітувати регулярно, узгоджувати документи між юрисдикціями й підтверджувати фактичний контроль. Через це 2025-й став роком «розчищення сірих зон»: компаніям варто вже зараз перевірити, чи відповідає структура критеріям контролю, чи правильно оформлено документи, і чи є підстава для звільнення від оподаткування.

Нові законодавчі зміни у сфері КІК: що потрібно врахувати бізнесу

У 2025 році підхід до регулювання КІК зазнав певних змін – з формальних критеріїв на підтверджений контроль і повну відповідність звітності.

Критерії визнання КІК: оновлені правила у 2025 році

У поточному році вдосконалено підходи до визначення контролю над іноземними компаніями. Формальні ознаки володіння більше ніж 50% залишаються в силі, але більше уваги приділяється фактичному контролю – з урахуванням реального впливу на управління, доступу до рахунків, прийняття рішень, а також дій, що фіксуються в листуванні чи договорах.

Значення має також сукупний контроль: якщо кілька резидентів України діють узгоджено, компанія може визнаватися КІК навіть без володіння контрольним пакетом окремою особою.

Також враховується фактор бенефіціара через трасти або фонди – формальна відсутність у структурі не виключає статус контролера. В результаті, факт контролю – незалежно від його форми – зобов’язує подавати звітність щодо КІК.

Як подавати звітність по КІК: основні вимоги та терміни

Звіт про КІК подається разом із декларацією фізичної особи. Так, за 2025 рік Звіт має бути поданий до 1 травня 2026 року. Він обов’язковий незалежно від того, чи компанія мала прибуток або здійснювала діяльність. Форма звіту – електронна, затверджена ДПС. У ній відображаються ключові відомості про КІК: структура, контроль, фінанси, аудиторська інформація.

Підготовка звіту потребує супровідної документації – зокрема, фінансової звітності, даних про власників і фактичний контроль, а також пояснень щодо діяльності компанії.

Відповідальність за порушення в поданні звітності по КІК у 2025 році

Контролер КІК несе персональну відповідальність за неподання, несвоєчасне подання або подання неповної звітності. За порушення передбачені значні фінансові санкції, які застосовуються до фізичної особи-резидента України. Крім того, можливі податкові донарахування, якщо ДПС встановить, що прибуток КІК підлягав оподаткуванню.

Головні ризики для бізнесу та власників контрольованих компаній

Компанії та фізособи зобов’язані подавати звіти про КІК, але часто підходять до цього занадто формально. В результаті виникають помилки, частина з яких – через поспіх, частина – через недостатнє розуміння правил, а частина – просто через відсутність координації між бухгалтерами, юристами та бенефіціарами.

Типові помилки при підготовці та поданні звітів КІК

1. Недооцінка складності звіту
2. Відсутність документального обґрунтування
3. Поспішне подання «нульових» звітів
4. Ігнорування фактичного контролю
5. Невірне відображення номінальних власників
6. Пропуск строку повідомлення про КІК
7. Порушення технічних вимог до файлів і формату
8. Відсутність аудиту там, де він потрібен
9. Невірний розрахунок скоригованого прибутку

Практична порада: якщо КІК веде активну діяльність, залучайте місцевих аудиторів для перевірки фінансової звітності (навіть у випадку, якщо обов’язковість аудиту не передбачене місцевим законодавством). Аудитори зобов’яжуть спеціалістів відповідальних за складання звітності сформувати її чітко відповідно до міжнародних стандартів, що дозволить краще проаналізувати звітність та провести коригування прибутку для КІК-звіту, а також впевнить податкові органи у коректності даних звіту.

Подвійне оподаткування: як уникнути фінансових втрат

Факт сплати податків КІК за кордоном не гарантує звільнення від оподаткування в Україні. Щоб уникнути подвійного оподаткування, мають бути виконані всі вимоги Податкового кодексу України, зокрема щодо підтвердження сплати податку та обґрунтованості підстав для звільнення.

Але навіть за наявності правильно оформленої звітності та фактичної сплати податків, недоліки у корпоративній структурі чи документах можуть призвести до донарахувань в Україні.

Типові помилки організації корпоративного управління для КІК

Неналежне управління КІК формує критичні податкові ризики, особливо в умовах зростаючої уваги податкових органів до фактичного контролю та організації внутрішніх процесів.

Типові проблеми:

1. Номінальна структура без реального управління – формальний директор, але фактичний контроль залишається за бенефіціаром.
2. Нелогічна або застаріла структура групи – КІК не виконує чіткої функції або використовується без економічного обґрунтування.
3. Непрозорий розподіл відповідальності – не визначено, хто відповідає за звітність і документообіг.
4. Відсутність плану дій на випадок перевірки – немає підготовленої системи реагування на запити податкових органів.

Без чіткої управлінської структури компанія вразлива не лише на рівні звітності, а й у процесі податкового контролю.

Як підготуватися до податкових перевірок КІК у 2026 році: чекліст

У 2026 році податкові органи почнуть перевірки щодо КІК. Готуватися до цього слід вже зараз, адже очікувані напрями контролю відомі й ґрунтуються на поточній практиці ДПС.

Основні акценти перевірок:

1. Факт контролю. Податкова зіставлятиме дані з міжнародних реєстрів, банківської звітності та систем автоматичного обміну інформацією. Якщо особа має контроль над іноземною компанією, але не подала повідомлення чи звіт, це автоматично викликає інтерес органів контролю.
2. Якість звіту про КІК. Оцінюється повнота фінансових даних, правильність визначення контрольованої особи, наявність обґрунтованого розрахунку прибутку, підтвердження податків, сплачених за кордоном, та коректність складання фінансової звітності.
3. Наявність і готовність супровідної документації. Перевірятимуться фінансова звітність КІК (відповідно до стандартів країни реєстрації або МСФЗ), підтвердження структури власності, документи, що свідчать про контроль (довіреності, листування, внутрішні протоколи), а також платіжні документи, податкові декларації тощо.
4. Докази фактичного контролю. Контроль вивчатиметься за змістом, а не за формою. Податкова звертатиме увагу на джерело інструкцій, характер доручень, дії від імені компанії, IP-адреси, мову спілкування, а також зміни в корпоративних реєстрах.
5. Узгодженість звітності в Україні та за кордоном. Відбуватиметься порівняння поданих даних із відкритими державними реєстрами інших країн, системою CRS та іншими джерелами. Будь-які розбіжності викликатимуть запити та поглиблений аналіз.
6. Дотримання строків. Податкова контролюватиме своєчасність подання всіх форм звітності. Затримки без обґрунтованих причин трактуватимуться як порушення з потенційними податковими наслідками.

Це реальні вимоги до якості та повноти звітності. Їх потрібно враховувати під час підготовки вже зараз.

Необхідні документи для звітності КІК: що готувати вже зараз

Щоб не готувати все в останній момент, варто заздалегідь сформувати набір ключових документів для кожної КІК. Насамперед:

• Фінансова звітність КІК – за місцевими стандартами або МСФЗ, з перекладом (за потреби) та аудиторським висновком, якщо заявляється звільнення від сплати податків.
• Документи щодо структури власності – витяги з реєстрів, статути, договори.
• Підтвердження контролю – довіреності, службові інструкції, внутрішні рішення, листування.
• Підтвердження сплати податків за кордоном – декларації, платіжки, довідки або аудиторські висновки.
• Внутрішні регламенти – інструкції щодо обробки даних, взаємодії з бухгалтерами, перевірки перед поданням звітів.

Доцільно зберігати всі ці документи централізовано – у вигляді цифрового досьє на кожну КІК. Це спростить підготовку до перевірок і продемонструє податковій належний рівень контролю.

Внутрішній аудит і моніторинг КІК: як уникнути штрафів

Для системного контролю за звітністю КІК варто впровадити регулярний внутрішній аудит – принаймні раз на квартал. Аудит має охоплювати кілька основних напрямів:

• Перевірка актуальності інформації.
• Аналіз стану документації.
• Зіставлення звітних даних із фактичними операціями.
• Ідентифікація ризиків.
• Організація відповідальності.

Оптимізація структури КІК: як знизити ризики та уникнути штрафів

Щоб звітування не перетворювалося на джерело постійного стресу, структуру КІК варто проаналізувати й за потреби оптимізувати. Навіть без кардинальних змін можна суттєво знизити ризики.

1. Вирівняти формальний і фактичний контроль. Якщо вплив на компанію здійснюється не через частку, а через довіреність, листування чи IP-доступи – це потрібно належно оформити. Інакше податкова розцінить це як прихований контроль.
2. Оцінити юрисдикцію компанії. Обрана країна повинна відповідати діловій меті, корпоративній структурі та мати прийнятний рівень прозорості. Юрисдикції з поганою репутацією – зона підвищеної уваги ДПС.
3. Перевірити класифікацію пасивних доходів. Помилки в класифікації доходів можуть позбавити права на пільги. Особливо важливо оцінити, чи відповідає відображення доходів у звітності реальному характеру надходжень.
4. Об’єднати компанії зі схожими функціями. Три подібні КІК – це три комплекти звітності. Якщо немає потреби в такій кількості компаній, краще об’єднати або ліквідувати зайві. Це спростить адміністрування та зменшить ризики.
5. Виокремити КІК для інвестування. Створення окремих компаній суто під інвестиційні проєкти допоможе чітко структурувати потоки, спростити звітування та, за певних умов, скористатися звільненням від оподаткування.
6. Уніфікувати документообіг. Варто використовувати єдині шаблони звітності, структури власності та пояснень для всіх КІК у групі. Це економить час, підвищує якість і знижує ризик технічних помилок.

Податкове планування для КІК: що реально працює у 2025–2026 роках

1. Кваліфікація доходів. Правильне визначення активних і пасивних доходів КІК дає змогу застосовувати податкові пільги та зменшити навантаження на контролера.
2. Вибір юрисдикції. Доцільно використовувати країни з прозорим регулюванням, які мають податкові угоди з Україною та не включені до «ризикових» переліків.
3. Структурування прибутку в межах групи. Оптимальний розподіл доходів і витрат між КІК та іншими компаніями групи зменшує податкові ризики та спрощує обґрунтування розрахунків.
4. Планування звітного періоду. Бажано уніфікувати звітний період КІК із календарним роком для узгодження з українською звітністю та спрощення адміністрування.
5. Регулярна податкова стратегія. Залучення фахівців на постійній основі дозволяє вчасно реагувати на зміни законодавства, уникати помилок і будувати ефективну структуру.
6. Контроль курсових різниць. Аналіз валютної заборгованості та її впливу на фінрезультат дає змогу мінімізувати непередбачені коливання у скоригованому прибутку КІК.

Що отримали учасники вебінару: ключові знання та бонуси

Учасники отримали системне розуміння підходів до звітності КІК у 2025 році та практичні орієнтири для підготовки до перевірок у 2026-му. На основі реальних кейсів та аналітики ми розібрали, як правильно визначити контроль, уникнути помилок у звітах, сформувати пакет документів і мінімізувати ризики.

Найбільшу користь вебінар приніс контролерам КІК, власникам міжнародного бізнесу, CFO та консультантам, які супроводжують звітність – усім, хто хоче не просто «подати звіт», а забезпечити податкову безпеку своєї структури.

Команда «Парето» допомагає клієнтам системно: від оцінки контролю до підготовки звітності й захисту позиції під час перевірки. Звертайтесь, якщо вам потрібен партнер, який не просто «знає закон», а працює з реальними кейсами.

Ігор Сухоліт

Посада: Асоційований консультант (ACP) Департаменту аудиту та міжнародного оподаткування Групи Компаній “Парето”
Досвід роботи: понад 20 років